(UA) Про те, як українці проживають етапи національного та особистого горя, чи перестали вони соромитися звертатися до фахівців, і чому допомагає зосередженість на персональній рутині, розповіла «Схід NOW» психологиня, гештальт-терапевтка родом із Донецька Станіслава Орловська, яка вже багато років живе та будує свою приватну психотерапевтичну практику в Києві.

Sorry, this entry is only available in UA.

(UA) Для когось літо промайнуло, залишивши по собі спогади про море, гори чи мандри. Але реалії в Україні зараз такі, що для багатьох – скоріше, мрії про них. Навіть ті, кому пощастило викроїти для себе трохи часу, зізнаються: повноцінно відключитися й відновитися майже не виходить. Як щодня допомагати собі, а не чекати увесь рік на відпустку, увесь тиждень – на суботу, а увесь день – на міцний сон, спеціально для читачів «Схід NOW» розповіла психотерапевтка в методі позитивної психотерапії Олена Цицульнікова.

(UA) Відновлення після КПТСР — це шлях до нової версії себе. Допомагають психотерапія, робота з тілом, соціальна підтримка та щоденні ритуали. Це не слабкість, а процес зцілення

Sorry, this entry is only available in UA.

Sorry, this entry is only available in UA.

(UA) Психологиня БФ «СОС Дитячі містечка» Ольга Голубицька з перших днів повномасштабного вторгнення долучилася до психологічної підтримки українців. Вона консультує дітей та дорослих, проводить групи підтримки та досліджує емоційний стан людей, змушених щодня реагувати на виклики війни. Чому шкідливо зранку дивитися новини, як не «падати» з емоційних гойдалок і не заражати один одного зневірою, психологиня розповіла читачам «Схід NOW».

(UA) Політична психологиня, кандидатка психологічних наук Світлана Чуніхіна досліджує процеси, які відбуваються в українському суспільстві на різних етапах війни. Наразі вона констатує: хоча ми втомилися та виснажилися, переважна більшість українців націлена на перемогу та поступово адаптується до змін у реаліях війни. Але для того, щоб наша витривалість не закінчилася раніше, ніж вона закінчиться у ворога, владі та лідерам різного рівня варто почати чесний діалог з суспільством, а громадянам –згадати, які ми можемо бути сильними, коли разом.

(UA) З дитинства нас вчать допомагати тим, хто цього потребує, але не вчать відмовляти, коли ми не хочемо чи не можемо цього зробити. Як бути, коли ми не маємо ресурсу надати допомогу, а постійна безвідмовність створює проблеми вже для нас самих? Про те, як заради власного психологічного здоров’я навчитися казати «ні», не відчуваючи за це провину, та як приборкати пов’язані з відмовою страхи, читачам Схід NOW» розповіла практикуюча психологиня Світлана Дубовик.

(UA) Війна плавить усіх. 67% громадян України визнають занепад психологічного здоров’я другою за актуальністю проблемою – так було станом на 2023 рік, наразі ситуація подалі загострюється. Не всі звертаються по допомогу до фахівців. Хтось відкладає звернення до психологів на потім, хтось вважає, що це може бути дорого, для когось помічними є власні практики самозбереження. Ось що розповідають жінки з Донеччини про те, що підтримує їхню життєстійкість в умовах війни, втрат і тотальної невизначеності.

(UA) Продовжуємо тему захисту українських дітей від нищівних впливів війни, що триває. Говоримо про це з громадською активісткою та психологинею з Донеччини Вікторією Федотовою. 2014 року вона виїхала до Дніпра з Макіївки, де заснована нею громадська організація «Мартін-клуб» допомагала жінкам з дітьми у кризових ситуаціях. За понад 25 років діяльності в гуманітарній сфері Вікторія втілила безліч проєктів, з останніх – будинок для безпечного проживання матерів з дітьми «Рукавичка», ініціатива «Пані патронеса», соціальна пекарня «МАМА1», дитячий простір «Рожева панама».

(UA) В книзі, яку написала психологиня з 20-річним практичним досвідом Світлана Ройз, жодного разу не згадуються слова «війна» чи «травма». Але вона – саме для проживання досвіду і травм війни. Книжка-практикум для дітей, які зростають у часи великих випробувань, навчить їх долати заціпеніння, давати раду злості чи паніці, а також зберігати та відновлювати сили.