(UA) У травні в Києві презентували збірку «Єдині на відстані: історії сили та стійкості «Коаліції 1325 Донеччина». Це 23 історії жінок-лідерок, які попри війну та кілометри, що їх розділяють, залишаються разом, своєю щоденною роботою привертають увагу до проблем, з якими стикається регіон, і вірять, що свій новий досвід обов’язково використають для відновлення малої батьківщини після Перемоги.

(UA) «Давай жити разом, а далі буде видно», – сказав він їй одного дня. Вона – з Костянтинівки, він – із Куп’янська. Обоє – вже немолоді, пережили втрати, війну, чули обстріли і ховали рідних. Зустрілися вони у прихистку для ВПО, що евакуювався з Донеччини. Неймовірну і щемку історію про те, як в часи випробувань зустріти свою людину, знайти нову родину і друзів, дізналася кореспондентка «Схід  NOW».

(UA) Сьогодні її ранок починається не з дитячого гамору, а з тиші карпатських гір. Упродовж чверть століття  Віра Кечко виховувала цілі покоління у селищі Шевченковому під Покровськом. А нині вона – майстриня в місті Косові на Франківщині, чиї авторські текстильні ляльки розлітаються по всьому світу: від прифронтового Херсона до Австралії.

(UA) Батько загиблого воїна з Бахмута Сергій Стецюра відкрив у столиці ретро-кав’ярню, де є місце світлим спогадам під щемливі мелодії в стилі блюз. Якщо будете шукати це невеличке приміщення по вулиці Здановської 50/2, що у Голосіївському районі столиці, йдіть на запах і звуки. Чуєте аромат кави та ніжні мелодії – вам сюди! Так ми знайшли свій «шматочок Бахмута» у Києві.

(UA) Тайвань. Маленький острів за тисячі кілометрів від України. Азія, інший світ, інша культура. Але якщо придивитися, то виявиться, що між цим островом та Україною аж занадто багато спільного. І найстрашніше, що єднає – це війна. Війна, яка в Україні триває довгих 12 років, над Тайванем тільки нависає. Проте тайванці цю загрозу відчувають. Саме тому прагнуть розширити контакти з Україною. У травні міжнародна організація «Репортери без кордонів»  організувала навчальний візит для групи журналістів із прифронтових та окупованих регіонів України. Метою візиту став обмін досвідом у протидії дезінформації: російської – в Україні, китайської – на Тайвані.

(UA) Ми знову і знову повертаємося до цього питання. Вступна кампанія 2026 року офіційно стартує 1 липня та триватиме до 15 жовтня. До цього часу молодь, що думає вихати з окупації, має встигнути знайти волонтерів, які допомагають виїхати, зібрати документи та подолати складну подорож – тоді й розпочнеться повноцінне життя. Як у нашої героїні Марти, яка чекала три роки, щоб таємно виїхати в Україну та стати студенткою. З якими труднощами їй довелося зіштовхнутися, Марта розповіла кореспондентці «Схід NOW».

(UA) Чи означає тимчасова втрата земель обов’язкову безповоротну асиміляцію спільнот, які були змушені виїхати та розсіятися по країні? Давайте про це поговоримо. І поговоримо також про те, як зберігати, вивчати та розповсюджувати важливі знання, традиції та пам’ять про регіони, які окуповані. Щоб єдиною «правдою» про історію українських земель на Сході країни несподівано не стала пропаганда країни-агресора. 

(UA) Михайло Бакалюк народився та виріс на Донеччині, в містечку Миколаївці Слов’янського району. Після електротехнічного коледжу займався сімейним бізнесом – невеличким продуктовим магазином. Із дитинства живучи в російськомовному середовищі, він намагався зрозуміти: чому його тата, який дитиною приїхав на Донеччину з Вінниччини, весь час називають бандерівцем? І чому турки-месхетинці, грузини, роми, болгари спокійно спілкуються рідною мовою, а українська з вуст українців викликає відверте дратування?

(UA) «Мої прадіди – совєцькі окупанти!» – написав на своїй фейсбук-сторінці Віталій Овчаренко, військовослужбовець, громадський активіст, співавтор одного із законопроєктів про колабораціонізм, який так і не був ухвалений, але започаткував бурхливі дебати щодо покарання за співпрацю з ворогом. Написав – і викликав бурю… Ми вирішили поговорити з Віталієм про те, чому він проти меморіалізації подій Другої світової, і як узагалі минуле впливає на сучасну війну. Розмова вийшла непроста й точно – неоднозначна. Однак ми мусимо почати суспільну дискусію, щоб до того моменту, коли війна припиниться, ми дійшли консенсусу.

(UA) До повномасштабного вторгнення Ольга Дрига жила й працювала в шахтарському Торецьку, її будні вимірювалися планами продажів в «Укртелекомі» та діловими зустрічами. Але через вимушений переїзд на Полтавщину життя її родини змінилося. У селі Шершнівці Ольга стала обличчям громадської активності, виграла кілька грантів на розвиток тваринництва та започаткувала соціальну ініціативу з енергійною назвою «Шалений бобер».

(UA) З початку 2026 року всі українці, кому вже виповнилося 40 років, можуть безоплатно перевірити стан серця, судин, нирок і ментального здоров’я. У межах Національної програми «Скринінг здоров’я 40+» із державного бюджету кожній людині виділяють на це по 2000 гривень. Наразі програма діє лише три місяці, і лише 14 тисяч людей встигли нею скористатися. Хтось про неї ще не знає, інші очікують оновлення переліку послуг або чекають, поки скринінг пройдуть друзі чи знайомі, які поділяться власним досвідом. Про те, як отримати гроші за цією програмою, як і де можна обстежитися, дізналася кореспондентка Схід NOW.

(UA) Держава декларує, що підтримує молодь, яка виїжджає з тимчасово окупованих територій. Навіть передбачила для цього «підйомні» – 50 тисяч гривень грошової допомоги. Однак жорсткі критерії, бюрократія та складність із підтвердженням виїзду роблять її малодоступною. Розбираємося: хто має право на таку підтримку, які документи потрібні та чому отримати виплату так важко.