Відтоді, як спливає 183-денний термін гостьового перебування за кордоном для переселенців, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року, вони автоматично можуть отримати статус податкових резидентів приймаючих країн. Тобто, мусять сплачувати там податки. А переселенці, які хоча й живуть за кордоном, але продовжують працювати і сплачувати податки на українських підприємствах, ризикують залишитися з порожніми кишенями через подвійне оподаткування.
СУХИЙ ЗАЛИШОК ВІД ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ
Порахувати вартість податкового резидентства неважко. З отриманої в Україні зарплати до бюджету сплачуються 18% податку на доходи фізичних осіб, 1,5% військового збору та додатково 22% ЄСВ – єдиний соціальний внесок. У Франції ж треба сплатити фіскальній службі до 45% від доходів, в Іспанії – до 54%, у Польщі – до 36%, в Німеччині – до 47,5%.
Правда, у більшості країн ЄС діє прогресивна система оподаткування – чим менший дохід, тим менша ставка податку. Деякі країни, такі як Литва та Ірландія, прийняли рішення про відтермінування оподаткування для українців. Наприклад, Литва не буде стягувати податки до кінця війни. Ірландія не вимагала сплати до кінця 2022 року, відносно 2023 року остаточного рішення ще немає.
За даними ООН, за межами своєї країни знаходяться 6,2 мільйони українців, з яких 40% – жінки, 50% – діти, 10% – чоловіки переважно віком 60+. 77% дорослих біженців мають вищу або спеціальну професійну освіту, вони затребувані в Україні.
Конфедерація роботодавців України, порахувавши втрати місцевих бюджетів України, б’є на сполох. За даними організації, обсяг сплачуваних податків із середньої заробітної плати у 14,5 тис грн становить понад 29 тис грн за рік. Тож, якщо з українських мігранток будуть стягувати податки фіскальні органи країн, де вони зараз живуть, Україна може втратити 70 млрд грн на рік, з них у місцеві бюджети буде недоотримано 40 млрд грн.
Із серпня минулого року Організація економічного співробітництва та розвитку, що об’єднує 37 країн світу, разом з Україною працює над загальноєвропейською угодою, яка б внесла зміни щодо статусу податкових резидентів. Очікувалося, що механізм оподаткування буде відпрацьований протягом кількох тижнів, але рішення ухвалене тільки у червні. Станом на зараз більшість країн визначилися зі ставками оподаткування, термінами сплати податків та пільгами. Мінфін погодив процедуру отримання онлайн-довідок про статус податкового резидента України для приватних підприємців, що перебувають за кордоном. Це може вплинути на процентну ставку оподаткування, але не позбавить від нього назавжди.
А між тим Державна податкова служба України нагадує, що кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року, ведеться з 1 січня 2023 року. Подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їхня особиста підтримка фінансової безпеки та обороноздатності держави.
Про те, як нині виглядає система оподаткування переселенців за кордоном, що треба мати на увазі і як діяти, розповідає голова Маріупольської Асоціації Жінок «Берегиня», юристка Марина Пугачова:
– Я б радила ВПО, які вже перевищили дозволений законом термін у 183 днів перебування на території інших країн, терміново звернутися до податкових органів на місці перебування. У законодавстві різних країн існують відмінності, але майже всі країни вважають, що перебування понад пільговий (або гостьовий, називайте, як завгодно) термін є автоматичною підставою для надбання резидентства. А якщо так, то треба платити податки там, де ти живеш. Крапка. Уникнути оподаткування не вдасться, а от з’ясувати відсоток оподаткування варто.
Для прикладу візьмемо Україну та Польщу. Перевищення терміну гостьового перебування на території Польщі може мати суттєве значення для іноземців, у тому числі біженців із України, з точки зору їх податкових зобов’язань. З одного боку, Польща вимагає для людей, які перевищили термін перебування, сплатити податки з доходів від діяльності, що ведеться як на території Польщі, так і за її межами. З іншого боку, Україна теж, з урахуванням змін до Податкового Кодексу, вимагає сплачувати податок з доходів, отриманих у тому числі за межами країни. Обидві сторони праві. І тут треба навести порядок у взаємовідносинах із податковими, а точніше, зі своїми фінансами і законодавством.
ЦЕНТР ІНТЕРЕСІВ
Прибутковий податок у Польщі сплачують усі фізичні особи, які мають статус податкового резидента – проживають на території Польщі більше 183 днів на рік або мають тут центр інтересів. У такому випадку всі отримані ними доходи підлягають оподаткуванню, незалежно від того, де вони отримані.
Марина ПУГАЧОВА, юристка, голова ГО «Маріупольська Асоціація Жінок «Берегиня»:
– Щоб уникнути понаднормових витрат, варто розібратися, які саме доходи оподатковуються, а які ні. Так, важливо знати, що якщо українці за кордоном живуть на власні заощадження або коштом соціальних чи пенсійних виплат, то такі доходи не оподатковуються.
Чи має людина декларувати фінансову допомогу, яку отримала від різних фондів, в іншій країні в тому числі? Так, має. В декларацію вносяться відомості про всі надходження, подарунки, виплати від фондів та організацій тощо. Фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, декларують допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, іноземних компаній та благодійних організацій, як іноземні доходи. Але зазначити у декларації треба лише отримання таких коштів, як дохід без податку та збору. Адже податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують.
Так звані нерезиденти (не відповідають умові, щоб вважатися резидентами) оподатковуються тільки щодо доходів, отриманих у Польщі.
Визначальним фактором щодо уникнення подвійного оподаткування буде відповідь на питання, чи залишився центр життєвих інтересів людини в Україні. Маються на увазі зокрема найближчі родичі, нерухоме майно, що перебуває у власності цієї особи. Позитивна відповідь матиме наслідком визнання відсутності перенесення податкового резидентства до Польщі. Як наслідок, така особа буде зобов’язана сплачувати прибутковий податок у Польщі лише в обмеженому обсязі – з доходів, отриманих тут.
– Дуже важливо, щоб кожен для себе визначився, де його сфера інтересів, – каже Марина Пугачова. – І тоді вже складати декларації і відправляти в Україну дані, які підтверджують, що людина працює, сплачує податки там, де фактично живе. Тоді ніякого подвійного оподаткування не буде. Якщо громадянин України, який втік від війни, переміщує центр своїх життєвих інтересів до Польщі, він буде зобов’язаний сплачувати PIT (прибутковий податок) з усього отриманого доходу з першого дня перебування на території Польщі. Слід зауважити, що це стосується всіх доходів – у тому числі доходів, які не мають джерела в Польщі, наприклад, дохід від роботи або підприємницької діяльності.
Це не дуже сподобається українській податковій, визнає юристка, але це законно. Наші податківці, звісно, можуть рекомендувати, аби людина наголошувала про своє українське резидентство та необхідність сплачувати до «свого» бюджету. Але будь-яку країну не влаштує той факт, що живеш ти тут, а гроші платиш деінде.
– Сидіти на двох стільцях не вдасться. Перечекати, як наш народ любить зазвичай робити, не вийде. Нічого, крім штрафів, ви не дочекаєтеся – а це боляче.
Ще з неприємного. Навіть якщо громадянин України повідомив про переміщення своїх фінансових інтересів до іншої країни і нема підстав для подвійного оподаткування або штрафів, людина буде сплачувати військовий збір у своїй державі. Це обов’язковий податок, він складає 1,5% від суми сукупного доходу, отриманого і в Україні, і в країні перебування.
Якщо підсумувати, то алгоритм для наведення ладу у фінансових справах доволі простий: треба скласти декларацію щодо всіх своїх доходів в українську податкову (стосується тих, хто став резидентом країни перебування), надати документ, що підтверджує сплату податків у країні перебування, сплатити військовий податок від доходів, зароблених в обох державах, і в цьому випадку подвійного оподаткування не буде.