Активісти з Донеччини створили МеморіДім — цифрову платформу, де можна почути аудіоекскурсії, прочитати спогади земляків та згадати рецепти окупованих і зруйнованих міст Сходу України. Дізнайтеся, як зберегти пам’ять про дім

Втратила дім у Бахмуті — знайшла себе у гончарстві. Колишня чемпіонка з ралі Ганна Полосухіна про довіру на трасі, війну, яка застала в пологовому будинку, і чашки, що «самі підказують, якими хочуть бути»

Історик Антон Лягуша з Донеччини — про хвилину мовчання, низову меморіалізацію загиблих, радянську спадщину в культурі пам’яті та чому Україна не може чекати, доки держава випрацює свою політику вшанування

Від маленького робоклубу у Вугледарі — до наукового форуму в США, де можна поставити питання нобелівським лауреатам. Микита Теличко пережив окупацію Донецька, евакуацію з-під обстрілів і руйнування рідного дому — але не втратив мети. Сьогодні 17-річний хлопець зі Сходу України створює технологію штучного інтелекту, яка вчить розпізнавати жестову мову, відкриває власний робоклуб у Північній Ірландії для дітей-переселенців і обирає між українським вишем та навчанням у Китаї. Схід.NOW розповідає історію хлопця, який довів: місто на 15 хвилин пішки може виростити чемпіона світового рівня.

Побиття підлітків, погрози дітям і напади на вулицях: як зростає агресія проти українців у Польщі — і чому держава поки не може це зупинити

Пастор із Донецька Сергій Косяк після втрати дому через російську агресію присвятив життя порятунку самотніх літніх людей. Він створив мережу будинків милосердя, де старенькі отримують догляд, безпеку та людське тепло. Історія про те, як особиста трагедія перетворилася на масштабний благодійний проєкт, який уже рятує десятки людей

Для людей, які виїхали з окупованих територій, війна залишає по собі не лише втрачений дім, а й довгий список юридичних питань. Як підтвердити право власності на житло, до якого немає доступу? Як зафіксувати збитки? Що робити, якщо державна установа відмовляється приймати документи? І як діяти, коли людина не може фізично потрапити на окуповану територію, щоб […]

Для родин військових війна може тривати й після того, як зв’язок із близькою людиною обривається. Особливо складною стає ситуація, коли військовий зник безвісти, загинув, перебував у полоні або коли родині потрібно довести юридичний факт, від якого залежать виплати, спадщина чи отримання відповідного статусу. У таких випадках родичам доводиться мати справу з військовою частиною, державними органами, […]

  Для родин військових війна часто триває навіть тоді, коли немає обстрілів і безпосередньої небезпеки поруч. Чоловік місяцями перебуває на фронті, родина бачиться кілька разів на рік, а спільні плани доводиться відкладати на невизначений час. Ще складнішою є ситуація, коли близька людина потрапила в полон або зникла безвісти — тоді очікування не має чіткої дати […]

  Після понад чотирьох років повномасштабної війни вимушене переселення для багатьох українців уже не закінчується самим переїздом у безпечніше місто. Потрібно заново облаштовувати побут, шукати роботу, формувати коло спілкування і звикати до життя далеко від дому. Для частини людей цей процес супроводжується тривожністю, виснаженням, тугою за домом та відчуттям, що життя ніби поставили на паузу. […]

До великої війни маріуполець Леонід Лисов був головою масажної асоціації та власником чотирьох філіалів. Під час облоги міста навесні 2022 року він 67 діб прожив без їжі, води, тепла, світла та зв’язку. Чоловік пам’ятає, як ховав сусідів біля під’їздів і щодня лягав спати, як востаннє, повторюючи один і той самий рядок молитви – і це тримало його на плаву. Зараз Леонідові 78. Він відновив власну справу в евакуації, продовжує лікувати людей масажем і навчати учнів. 

Переселенський чи біженський досвід, який ніхто з нас не планував і не омріював, для багатьох став якщо не новим стилем життєпису, то певним епіграфом для наступної сторінки – точно. Набуті навички та набиті гулі протягом дванадцяти чи чотирьох років або навіть кількох місяців зробив нас… Ні, не сильнішими. Бо втрати, біль та відчай навряд чи хоч комусь надають упевненості в своїх силах та додаткового ресурсу. А якими же нас зробив цей досвід? Чого навчив, про що попередив, від чого врятував? Як допоміг вижити, не захлинувшись негативом та не впавши в кому нездійснених очікувань? Порефлексуємо?