Перші табори в Карпатах для дітей-переселенців та сімей військовослужбовців молодіжний клуб «Світи» організував улітку 2023 року. Цього літа за чотири зміни табір відвідали 96 дітей, з них 37 – з Луганщини та Донеччини. 13-річний Мишко, майбутній фізик, не знає, як втримати емоції: «Я був щасливий, мені дуже сподобався карпатський табір. По-перше, я ніколи не був у горах. По-друге, тут немає тривог, а є спокій».

До речі, саме під час тривог у підвалі був створений благодійний фонд Kids of Ukraine, який сьогодні допомагає дітям долати травми війни та адаптуватися у нових реаліях.

– Пам’ятаю перші дні, коли ми всі жили в одній хаті й більшість часу перебували в підвалі, навіть спали. Тривоги тривали довго, і ми сиділи та думали, що нам робити, куди спрямувати наші знання, енергію, джерела. У мене було внутрішнє відчуття обов’язку залишитися в Україні, адже ми можемо бути корисні в цей час, – розповідає один із засновників фонду Kids of Ukraine Артем Мазур.

На початках Артем збирав у Львові запити з гуманітарних центрів та реалізовував їх, аби забезпечити необхідним родини дітей, які втратили домівки. Чоловік брав на себе усе – від комунікації з контрагентами та сплати послуг до логістики. Це тривало кілька місяців, і така інтенсивність дуже виснажувала.

Одного разу в розмові зі своєю подругою, психотерапевткою, в Артема виникла ідея створити програму відновлення для дітей-переселенців та тих, чиї батьки захищають Україну.

– Ми створили робочу групу психологів, підключили два інститути, які допомогли нам розробити програму та методику, над якою ми і зараз продовжуємо працювати. Ми зрозуміли свої сили та оцінили фінансову спроможність, і тоді організували перший табір у Львові. Коли вперше прийшли діти, у мене всередині не було сумнівів, тільки обов’язок йти вперед.

Артем розповідає, як все минуле літо вони працювали над організацією табору з 10-денною програмою. І одразу після першого підготували новий з перервою у два дні. Дітей, які хотіли потрапити до табору вдруге, було так багато, що команда вирішила відкрити молодіжний клуб «Світи», де можна на регулярній основі отримати психологічну підтримку й неформальну освіту – від сексології та фінансової грамотності до акторської майстерності.

– Такі клуби мають величезну цінність, бо коронавірус, війна, евакуація позбавили дітей можливості повноцінно комунікувати між собою, вони стали боятися говорити про свої проблеми, проявляти своє «Я» та взаємодіяти з іншими людьми. А тут вони мають можливість прийти у безпечне середовище, де усі такі самі, як вони, й не відчувати страху, що їх засміють або забулять, – каже Антон Мазур.

Наразі основною організаторкою літніх таборів «Світи» є Ірина Мазур. Тезко Антона, вона зовсім випадково дізналася про клуб, коли теж була вимушена була полишити домівку та престижну роботу у великій агрокомпанії в Києві, опинившись у селі неподалік Львова.

– Час від часу я робила благодійні фотосесії для українських захисників, і ці навички мені дуже допомогли, коли я почала шукати роботу у соціальних мережах. Так одного разу я натрапила в одному з телеграм-чатів на інформацію про відкриття дитячого табору.

Ірина зв’язалася з організаторами та запропонувала благодійну зйомку на заході до Дня захисту дітей. Далі вона долучилась до створення контенту для соцмереж, а пізніше – і до формування програми літніх таборів.

– Це мій особистий внесок, як відповідального громадянина, моя така десятина у нашу Перемогу. Не хочеться брати щось у когось, а хочеш віддавати – така трансформація відбулася зі мною під час війни.

Наразі «Світи» мають осередки у Львові, Житомирі, Черкасах та Хмельницькому. Щороку вони готують декілька змін дитячого табору в Карпатах. Локацією обрали туристичний кемп «Білий Слон» у Дземброні на Івано-Франківщині, серед мальовничих гір та неймовірних краєвидів.

– У цьому місці не чутно сирен і виникає відчуття, що ти в контакті з природою. Один з головних чинників – це у нас в Україні, це наші Карпати! Діти у себе вдома, бачать цю красу, розуміють, як круто можна у нас тут відпочивати та надихатись.

За вісім днів таборової зміни кемпери – так тут називають дітей – ходили в гори, займалися з психологами, смакували автентичну гуцульську кухню, сплавлялись Чорним Черемошем, стріляли з луку, знімали фільми, проводили фестиваль талантів, вчилися основ болдерингу, співали коло ватри та танцювали на дискотеках. І все це прикрашалося легендою табору, насиченою гуцульським колоритом – діти були лісовими духами з різних племен, що володіють надприродними здібностями і мають перейняти знання карпатських мольфарів.

Також у рамках програми були організовані окремі блоки роботи з психологами, де підлітки вчилися комунікувати між собою, рефлексувати та обговорювати свої проблеми в дружньому колі. Психологи працювали з дітьми й індивідуально.

– Ми спостерігали за дуже крутим перевтіленням хлопця з південного сходу. Перед початком табору він мав суїцидальні думки. А наприкінці прийшов додому і сказав матері: «Я вперше почуваюся живим». Коли чуєш такі речі, отримуєш такий заряд, ніби струм пройшов по всьому тілу. Бо ми бачили, як змінювався його стан, в яких процесах, в яких ситуаціях це відбувалося – і ми були причиною цих змін.

Наразі у планах фонду розпочати освітній проєкт для батьків та військових, бо організатори вважають, що досягти чогось можна, застосовуючи тільки комплексний підхід. А організатори молодіжного клубу «Світи» мають ціль зробити осередки в кожній громаді України й готові співпрацювати з різними партнерами заради створення нових безпечних юнацьких просторів.