«Нам хочеться, щоб українці, які пережили жахіття війни, вже з перших хвилин на нашій землі відчули турботу про себе», – каже Люда Анастазієвська. Вона багато років працює в Україно-американському громадському центрі і є тією людиною, яка міцно тримає зв’язки українських американців у Міннесоті з корінням в Україні. Якщо раніше її робота була пов’язана переважно із просуванням української культури і мови, то зараз громадський центр перетворився на осередок допомоги українським біженцям.
Квіти, українські та американські прапорці, музика – так в міжнародному аеропорту Міннеаполіса зустрічають українців, які шукають прихистку в США. Діти, які потребують протезування, поранені військові, які проходять реабілітацію, багатодітні родини зі складними обставинами – всі вони отримують допомогу, бо місцева українська спільнота не дає штату про них забути.
ПРАВИЛЬНИЙ УРЯД
Міннесота – штат традиційно емігрантський. Тут мешкають великі громади боснійців, сомалійців, афганців. Через історію цих громад можна спостерігати історію війн, що відбувалися у світі останніми десятиріччями. Проте, здається, немає серед них більш згуртованої громади, ніж українська.
– Після початку повномасштабного вторгнення ми провели дуже потужну акцію на підтримку України, запросили губернатора Міннесоти, єврейську, польську, латиську національні групи, представників консульств Румунії, Канади, Німеччини та інших, – згадує Люда Анастазієвська. – Було дуже багато людей. Нас питали, чи маємо ми рідних в Україні, що ми відчуваємо, як нам можна допомогти…
Так український громадський центр в Міннесоті опинився в центрі уваги уряду, недержавних організацій, преси. Сюди стали звертатися американці, пропонуючи допомогу, в тому числі і фінансову. Завдяки спільним зусиллям вдалося організувати для українських біженців харчування, медичну допомогу, юридичний супровід.
Але біженців ставало все більше, і згодом було все важко поратися силами лише волонтерів. Тоді на допомогу прийшов уряд Міннесоти, який ретельно дослідив, якої саме допомоги найбільше потребують українці, й призначив грант на надання цієї допомоги. Завдяки гранту центр взяв шістьох працівників, які налагодили системну роботу з усіх основних напрямків.
– Нинішній губернатор Міннесоти та майбутній віце-президент Тім Волц (він офіційно призначений Камалою Харріс кандидатом на посаду віце-президента США – прим. ред.) стоїть з Україною! Наша українська громада дуже цінує його та віце-губернатора Фланагана підтримку, – каже пані Люда.
Вона зазначає, що уряд Міннесоти 2022 року припинив інвестування в країни-агресорки РФ та Білорусь. Проводилась раніше й проводиться зараз глибока адвокаційна робота на підтримку України, яку виконують представники штату в Вашингтоні. Продовжується практика круглих столів із залученням не лише українського громадського центру, а й інших організацій, задіяних у допомозі біженцям.
– Ми постійно шукаємо можливості для розширення допомоги. Організували безоплатні дворівневі мовні курси. Діти-емігранти при закінченні вищої школи отримали можливість зарахувати свою рідну мову як другу іноземну. Працюємо над наданням медичної допомоги тим, хто має серйозні проблеми із здоров’ям. Нещодавно забезпечили безплатне офтальмологічне обстеження біженців, і люди, які цього потребують, безоплатно отримали окуляри. За рахунок уряду були запроваджені спеціальні пільги на транспорт та медичне обслуговування, – розповідає Люда Анастазієвська.
U4U: З ЯКИМИ ПРОБЛЕМАМИ СТИКАЮТЬСЯ ЛЮДИ
Володимир Анастазієвський, чоловік пані Люди, є директором Служби допомоги біженцям Україно-американського громадського центру, яка фактично зустрічає людей на американській землі. Всі вони прибувають до штату за програмою Uniting for Ukraine (U4U), бо вона єдина, за якою можуть отримати тимчасовий захист у США українці, що до лютого 2022 року знаходилися на території України.
Щоб стати учасником програми, треба пройти біометричну та біографічну безпекову перевірку і знайти спонсора – громадянина США, фізичну чи юридичну особу, яка має забезпечити свої підопічних тимчасовим житлом, допомогти з медичним обслуговуванням, надати можливість пройти навчання з англійської.
– На жаль, на практиці спонсори часто ставляться до своїх обов’язків суто формально, тож родинам доводиться самостійно вирішувати масу проблем, з якими вони стикаються по прибуттю до США. І ось тут на допомогу приходимо ми – Служба допомоги біженцям, – пояснює пан Володимир.
Працівники служби роз’яснюють новоприбулим нюанси програми, допомагають заповнювати реєстраційні документи, оформлювати медичну страховку консультують з усіх юридичних питань, пояснюють специфіку медицини у США (а вона тут складна і сильно відрізняється від тої, що діє в Україні чи в у Європі).
– Ми надаємо безоплатні обіди, допомагаємо знайти тимчасове житло тим, хто має проблеми зі спонсорами. Уряд штату виплачує фінансову допомогу. Але все це діє лише 6 місяців. Тому людям дуже важливо швидко адаптуватися і знайти роботу, – каже пан Володимир.
Взагалі програма дозволяє українцям працевлаштовуватися вже з першого дня перебування у США, проте це важко зробити без знання англійської.
– Якщо ви електрик або інженер, то для вас процес адаптації та пошуку роботи буде недовгим. Потреба у таких фахівцях велика. Якщо ви хочете відкрити свій бізнес у США, достатньо знати чинні закони (ми допомагаємо з цим) і мати певні фінанси для старту. А от якщо ви лікар, то вам доведеться складати наново не тільки іспити з англійської мови, а й усі медичні іспити, і зрозуміло, англійською. Це дуже складно. Я знаю українку, якій для того, щоб стати відомою в Міннесоті офтальмологинею, довелося проходити спочатку повне навчання за фахом. На це пішло приблизно 6 років.
Починати домовлятися про житло Володимир Анастазієвський рекомендує потенційним учасникам програми U4U заздалегідь – ще знаходячись в Україні, вести переговори зі спонсором, шукати варіанти проживання. Якщо вдається вирішити питання з житлом, це закриває більшу частину інших проблем.
– Деякі люди орендують квартиру чи кімнату у квартирі, а деякі родини домовляються вдвох або втрьох орендувати будинок. У нас у Міннеаполісі багато здається в оренду саме будинків. Вони великі, комфортні, і там без проблем живуть поруч 2-3 родини, які ділять витрати на оренду і так економлять гроші, – розповідає Люда Анастазієвська.
Важливою частиною роботи Служби біженців є супровід родин, які мають певні складнощі. Багатодітні родини, сім’ї, де є поранені, діти, які стикаються з проблемами адаптації у школі, хворі люди, літні люди, які потребують особливої уваги – всі вони отримують персонального коуча, який допомагає у вирішенні будь-яких питань. Коуч супроводжує родину до соціальних служб, медичних закладів, а дітям – їм приділяється окрема увага – організовує дозвілля та допомагає з проблемами в школі.
– Загалом українські діти набагато швидше адаптуються, ніж діти з інших країн, – ділиться своїми спостереженнями Люда Анастазієвська, яка працює в школі викладачем англійської як другої мови (за законами штату такий викладач має бути в кожній школі Міннесоти – прим. ред.). – Взагалі програма викладання англійської як другої мови розрахована на 7-8 років, але українські діти опановують її вже за 2 роки. Багато дітей приїжджає з вже непоганою англійської і потребують лише поглиблення рівня.
УКРАЇНЦІ ДОПОМАГАЮТЬ УКРАЇНЦЯМ
Щоб українці почували себе частиною нової для них громади, громадський центр активно залучає їх до своєї діяльності.
– Серед тих, хто залучений зараз у роботу Служби біженців, більшість – самі біженці, які вже адаптувалися у США, – каже пан Володимир. – Але я хочу наголосити, що допомога біженцям – не єдине, чим займається зараз наша організація.
Люда і Володимир Анастазієвські з захопленням розповідають про культурні надбання українців в Міннесоті. Про танцювальний ансамбль «Черемош», який розпочинався як дитячий, а потім батьки, які водили дітей на заняття, й самі створили власний танцювальний колектив «Буревій». Про українську школу «Дивосвіт». Про табір для дітей біженців, що тільки-но прибули.
Українська громада Міннесоти організує виставки та влаштовує ярмарки, проводить урочистості з нагоди українських свят та мітинги на підтримку України. Також спільнота дуже потужно збирає гроші – на протезування цивільних і військових українців, машини для військових, медичне обладнання та ще на багато чого, потрібного на фронті. Протезуванням дітей та вояків займається ще одна неприбуткова організація – «Фундація Протез».
– Ми намагаємось робити все, що в наших силах, щоб тримати Україну в суспільному та медійному фокусі. Інколи це важко, але ми відчуваємо підтримку з боку американців і віримо у перемогу України, – кажуть в Українському громадському центрі.