«Мені здалося, що мені здалося: це було настільки маленьке, неболюче і взагалі незначне на перший погляд ущільнення десь глибоко від зовнішнього шару шкіри, що після першої хвилі паніки, коли я подзвонила лікарці, мені стало незручно, що я такою дурницею напружую людей. Зараз я знаю, що це рак молочної залози…». Ольга Черьомушкіна одна виховує трьох дітей, тож їй є заради кого боротися.
БІГОМ НА ОБСТЕЖЕННЯ!
Саме Ольга Черьомушкіна розписала петриківкою храм Петра Могили в Маріуполі, і ця її робота потрапила до Книги рекордів України. Відомі вже на весь світ маріупольські тетраподи, символ оборони міста 2014 року, теж частково розмальовані її руками.
Зараз Оля з дітьми у Німеччині. І вважає великою удачею, що виявила свою хворобу саме там: «Німеччина – країна, де найефективніше лікування раку, тож впевнена, все буде добре».
– Я не у паніці, не у розпачі чи щось типу того. Я максимально спокійна, я у найкращому місці при даних обставинах. Я вирішила не приховувати свою хворобу, тому що у мене багато подруг і знайомих, які постійно відкладають планові обстеження, не звертають уваги на якісь там ущільнення, припухлості чи дискомфортні відчуття, які роками планують і досі не йдуть до лікаря… Дівчата, час, який ви не можете виділити на обстеження, може вам коштувати років! Ви ж самі це знаєте, тож беріть свої дупки у руці і бігом на планові обстеження!
До повномасштабного вторгнення Ольга обстеження пройшла, і воно показало, що жінка абсолютно здорова. Проте півтора роки великої війни, коли точно було не до обстежень, мабуть, зробили свою справу.
Ольга не виключає, що саме стрес спричинив розвиток хвороби. Хоча лікарі-онкологи стверджують, що стреси тут ні до чого.
– Із початком повномасштабного вторгнення рівень захворюваності на рак в Україні залишається на довоєнному рівні, – розповіла «Схід NOW» клінічний онколог, хіміотерапевтка Анна Хмель. – Наше суспільство дійсно вже півтори роки живе в стресі і напрузі. Проте стрес не провокує рак. А от неправильне харчування, або взагалі голодування, вживання алкоголю через стрес, зміни звичного способу життя – це сильно впливає на здоров’я. Серед моїх пацієнтів зараз багато військовослужбовців, які були на фронті. Люди там вдихають різні хімічні речовини, погано харчуються, і зараз дуже багато нових випадків раку шлунково-кишкового тракту серед військових. Держава їх демобілізує, а далі – не підтримує. Людина залишається один на один з хворобою, і це є великою проблемою.
Інша проблема, на якій наголошує лікарка – недоступність обстежень для тисяч людей.
– Люди, які тривалий час перебували в окупації або знаходилися в сірій зоні, не мали доступу до медичних послуг. В результаті ніяких обстежень вони не проходили, і коли зараз звертаються до лікарів, у них виявляють рак на пізніх стадіях. Якщо до повномасштабного вторгнення ми все ж таки мали справу переважно з першою та другою стадіями раку, то зараз – третя та четверта стадії, коли допомагати дуже складно, – пояснює Анна Хмель.
ЯК ОТРИМАТИ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
Міністерство охорони здоров’я запевняє, що для пацієнтів з онкологією Програма медичних гарантій покриває найважливіші види медичної допомоги на кожному етапі лікування. Зокрема йдеться про хіміотерапевтичне лікування, знеболення, реабілітацію під час лікування та супровід в амбулаторних або стаціонарних умовах. Медзаклади мають забезпечити пацієнту всі медичні вироби, витратні матеріали та лікарські засоби, необхідні для надання послуг, а також харчування в стаціонарі.
Лікарка Анна Хмель підтверджує, що попри війну держава не згорнула цю програму щодо онкопацієнтів. Проте лікування, яке сплачується державою, ефективне лише на початкових стадіях раку. Що до більш важких випадків, дороговартісне лікування пацієнтам доводиться оплачувати самостійно.
– Але і тут є можливості. Після початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз відкрив свої двері для допомоги онкохворим українцям. Разом з МОЗ запущено програму «Медична евакуація», яка дозволяє лікувати онкохворих з України в європейських клініках абсолютно безоплатно, незалежно від того, скільки коштує лікування – тисячу доларів або сто тисяч доларів. Щоправда, за цією програмою приймають не всіх пацієнтів. Онкологи формують заявки, вони розглядаються міністерством після консультацій з європейськими клініками.
За словами Анна Хмель, програма з медевакуації дійсно ефективна, і вже багато українців скористалися можливістю лікуватися від раку за кордоном. А якщо ви у статусі біженця вже перебуваєте за кордоном, то просто зверніться до лікаря.
РАК – НЕ ВИРОК
Ангеліна Шостак захворіла на рак 15 років тому, коли їй було 37. Їй поставили страшний діагноз – лімфома Ходжкіна. Відчай, сльози, «у мене не вистачить сил»… Вісім курсів хіміотерапії, декілька операцій. Через ускладнення у лікуванні лікарям довелось видалити частину легень. Але Ангеліна витримала.
– Через 10 років ремісії лікарі вважають пацієнтів здоровими, – розповідає Ангеліна. – Тобто зараз я здорова людина. Але шлях до цього був дуже важким.
Жінка виявила свою хворобу випадково. Тривалий час у неї боліла спина, а лікарі вважали, що це просто остеохондроз, і не хотіли призначати додаткові обстеження. Аж поки Ангеліна не вирішила відвідувати басейн, і лікар під час необхідної для цього флюорографії побачив щось не те.
– Я пішла на консультацію до Краматорського онкоцентру. І це просто моє везіння, що натрапила на онколога Андрія Мангова. Він виявився дуже класним діагностом. Сказав, що у мене є буквально декілька тижнів, щоб розпочати лікування. Інакше буде пізно. Завдяки цьому лікарю я досі жива.
Звісно, боротьба з такою серйозною хворобою – це виклик для всієї родини, каже Ангеліна. Бо це не тільки гроші, це змінює ритм і спосіб життя всіх членів сім’ї.
– Ми вирішили, що боремося до кінця. Нам пощастило знайти спонсора, який профінансував лікування в ізраїльській клініці ЛІСОД, яка працює в столиці. Коли я вперше прийшла на прийом, лікар побачив мої перелякані очі, але сказав дуже спокійно: по-перше, ми ще точно не знаємо, чи це рак, а по-друге, навіть якщо це рак – він лікується. Мене це заспокоїло і налаштувало на боротьбу. І потім в ЛІСОДі жодного дня я не відчувала себе хворою. Навіть від персоналу, від прибиральниць. Ви ж уявляєте, як виглядають жінки після хіміотерапії? Без брів, без волосся. Так працівниці лікарні теж не фарбувалися – ніякого макіяжу, аби не травмувати нас, аби лише підтримати. На жаль, в державних онкоцентрах України все не так, – зауважує Ангеліна.
Зараз вона знову проходить шлях хіміотерапій, але вже для мами. 2019 року Ірині Олексіївні зробили КТ через проблему з легеневою артерією, а виявили ущільнення у молочній залозі. Жінка не сказала про це доньці, нічого не стала робити, а за рік побачила сінець на грудях і якусь рідину. Рідину лікар відкачав, це було просто нагноєння. А от ущільненням розміром з маленьку горошину він зацікавився, призначив гістологію, і виявилося, що це – рак молочної залози. Далі – операція і хіміотерапія.
– Добре, що лікування раку молочної залози державою фінансується в повному обсязі, – каже Ангеліна Шостак. – Але проблема в тому, що пацієнтів набагато більше, ніж фінансування, закладеного на цю програму. Чекати ж, коли прийдуть гроші, пацієнт не має часу. Тож, на жаль, в нашій країні лікування раку досі доступне далеко не для всіх пацієнтів.
Лікар-онкохірург Володимир Жирко констатує: щотижня в Україні від раку молочної залози помирає до 110 жінок. На сьогодні це друга за розповсюдженням форма раку. Головна причина такої жахливої статистики – жінки пізно звертаються до лікаря.
Саме про необхідність щорічної мамографії для жінок 40+ років кажуть всі без винятку лікарі. Виявлення онкології на першій стадії дозволяє не тільки врятувати життя, але і зберегти молочну залозу. Лише одна година на рік – і скільком трагедіям можна було б запобігти.
БЕЗОПЛАТНІ ОБСТЕЖЕННЯ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ВИЯВИТИ РАК НА РАННІХ СТАДІЯХ:
- мамографія – обстеження молочних залоз;
- гістероскопія – обстеження матки;
- езофагогастродуоденоскопія (гастроскопія) – обстеження стравоходу і шлунка;
- колоноскопія – обстеження товстого кишківника;
- цистоскопія – обстеження сечового міхура;
- бронхоскопія – обстеження трахеї та бронхів.
Аби зробити їх безоплатно за рахунок Програми медичних гарантій, треба звернутися до сімейного терапевта, який має дати направлення. Пацієнт має право обирати заклад, де отримуватиме послуги, незалежно від місця реєстрації чи фактичного перебування.
Щоправда, для безоплатної діагностики онкозахворювань встановлені вікові обмеження. Зокрема мамографію та колоноскопію призначають після 40 років, а гістероскопію, гастроскопію, цистоскопію, бронхоскопію – після 50-ти.