Мільйони українців, які вимушено опинилися за межами своєї країни після початку повномасштабної війни, не обирали собі таку долю. Значна частина з них відчувають провину через те, що не можуть разом з усіма переживати найважчі часи і допомагати Україні. Авжеж, практично в кожній країні, яка прийняла українських біженців, вже є спільноти, які ініціюють різні заходи на підтримку України, розповсюджують інформацію щодо нашої культури чи традицій. Проте людям, які живуть у віддалених містах і містечках, часто до них не дістатися. Тому з’явилася ініціатива, здатна об’єднати всіх українців за кордоном – незалежно від точки на мапі світу. Вона називається Strichka | «Стрічка», і докладно про неї розповіла «Схід NOW» волонтерка й парамедикиня Юлія Паєвська (Тайра).

Після визволення з російського полону Тайра стала справжнім амбасадором України на багатьох офіційних та неофіційних рівнях. За її словами, ідея створення «Стрічки» виникла кілька місяців тому в декількох людей одночасно.

– Я багато подорожую зараз, просуваючи інтереси нашої країни на Заході, зустрічаюсь з українцями, які змушені були виїхати. Багато маріупольців наших, дуже багато. Більшість із них відчуває, що мусить робити більше для України, але не має можливості, не знає як. Було очевидно, що людям не вистачає координації, бракує такої об’єднуючої структури, яка б допомогла організовуватися швидко. Тож ми з однодумцями зібралися, обговорили й знайшли рішення, – розповідає Юлія Паєвська.

НАРОДНА ДИПЛОМАТІЯ

В травні цього року появу «Стрічки» анонсували одразу декілька публічних осіб. Розпочати анонсований двіж вирішили з Дня вишиванки – оголосили всесвітню адвокаційну акцію «Не Просто Вишиванка». Ну а далі пішло-поїхало. Хода на День незалежності України по всьому світу, акції за вступ України до НАТО, флешмоб «Подякуй за підтримку України»…

– Ворог намагається переломити хід війни, а значить ми повинні потроїти наші зусилля, – вважає Тайра. – Ініціатива розрахована в першу чергу на українців за кордоном – нашу потужну діаспору. Ми вирішили системно підійти до просування Україні в світі, аби ефективно протистояти російській пропаганді. Це народна дипломатія.

«Стрічка» – це не організація, це – платформа, мобільний застосунок, завдяки якому люди можуть обмінюватися ідеями, координувати роботу спільнот, влаштовувати всесвітні акції на підтримку України і, зрештою – зберігати український культурний код та зміцнювати українське громадянське суспільство за кордоном.

– Народна дипломатія, мені здається, дуже сильна штука. От, наприклад, щойно у мене виникла ідея – дарувати людям у приймаючих країнах мотанки. Мотанки дуже подобаються європейцям, бо вони оригінальні, цікаві, змістовні, теплі. Уявіть, як це може працювати: ви даруєте своїй сусідці таку мотанку, пояснюючи, що це оберіг, давня українська традиція. Таким чином ви покращуєте свої стосунки з сусідкою – їй приємно отримати подарунок, а також підігріваєте її тепле почуття до України. І коли ця сусідка в своєму колі опиниться при обговоренні питання України, вона стане на бік тих, хто підтримує нашу країну. Це дуже важливо – дати можливість українцям, які розкидані по світу, не просто долучатися до якихось акцій, а самим ставати генераторами ідей для таких акцій, – пояснює Тайра.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ

За технічну реалізацію ініціативи взявся Дмитро Шоломко, який останні 17 років очолював представництво Google в Україні. Він доклав зусиль до розробки мобільного застосунку Strichka, виступив співзасновником та генеральним директором проєкту.

Отже, щоб долучитися до «Стрічки», треба лише мати мобільний телефон. Просто завантажуєте застосунок за посиланням surl.li/rlgesn – і стаєте учасником проукраїнського руху по всьому світу.

На сьогодні Strichka має понад три тисячі зареєстрованих учасників, а ще тисячі долучаються через своїх зареєстрованих у проєкті друзів, рідних, знайомих. Всі вони мають доступ до спільного календаря подій, можуть розміщувати свої анонси цікавих ініціатив, обмінюючись з іншими учасниками ідеями та досвідом.

Окрім цього, на платформі розміщені поради – у питаннях та відповідях, як правильно комунікувати з мешканцями різних країн, як захищати інтереси нашої країни, грамотно реагуючи на поширення фейків про Україну. Що важливо, приклади комунікації надаються дещо різні, залежно від країни перебування, адже в Німеччині зрозумілими будуть одні аргументи, а, скажімо, в Ірландії – інші.

– Професійних дипломатів у нас, на жаль, не вистачає. Грошей на пропаганду в України теж бракує – все, що маємо, ми скеровуємо на війну. Тож нам потрібно використовувати на повну потужність саме народну дипломатію, яка здатна підсилити голос України у світі, – каже Юлія Паєвська.

«СТРІЧКУ» ПОМІТИЛИ

Фактично ініціатива «Стрічка» існує з травня, а повністю – технічно – робота над нею була завершена на початку серпня, проте на її появу вже відреагували російські пропагандисти.

Зокрема, Анатолій Шарій (який має підозру від СБУ у державній зраді й накладені санкції, останнім часом він вже й не ховає своїх зв’язків із ФСБ та пропагандистами на кшталт Симонян) поширив на своїх ресурсах інформацію про «велику підпільну українську мережу розвідників з числа релокантів», які виконують «спецзавдання» від ГУР України. В маршах українців за кордоном, організованих «Стрічкою» на 24 серпня, цей пан побачив «синхронізацію діяльності українських діаспор» для вербовки агентів і привід залякувати європейців «спецопераціями» в «нелояльних» країнах.

– Нічого нового – звичайна російська пропаганда. І те, що вона з’являється щодо нашого проєкту, свідчить про те, що ми на правильному шляху, – коментує Юлія Паєвська. І зі сміхом додає: – Дивно, мені в ГУР нічого не казали про те, що я його агент. Взагалі-то, навіть якщо б це було правдою, в умовах війни я не вбачаю нічого поганого в тому, щоб співпрацювати з розвідкою. Але в даному випадку – це маячня. «Стрічка» – соціальний волонтерський проєкт. Його ніхто не фінансує. На ньому ніхто не заробляє гроші. Я також – як завжди – співпрацюю виключно на волонтерських засадах, бо вважаю ідею єднання людей дуже корисною і важливою. І я радію тому, що наша «Стрічка» стає потужною.

Тайра сподівається, що Strichka як інструмент народної дипломатії буде мати довге життя в Україні та за її межами не тільки зараз, поки триває війна, а й після війни також.

– Бо справ багато, нам треба буде відновлювати нашу Україну, треба буде залучати інвестиції, просувати інтереси країни у світі, поширювати, популяризувати українську культуру. Тому так, я сподіваюся, що це довгостроковий проєкт.