А цікавий вимальовується світовий тренд. Інфляція раптом вийшла на перше місце серед національних проблем, відсунувши на задній план питання економічного зростання, безробіття тощо. Справді, по обидва боки Атлантичного океану люди більше переймаються брифінгами керівників центробанків, аніж виступами політиків. Цілком зрозуміло, що бізнес непокоїться за свої прибутки, а чи слід хвилюватися громадянам, коли, скажімо, облікова ставка НБУ зростатиме чи знижуватиметься? Спробуймо розібратися.
Наприкінці квітня голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25% – якою вона і була з червня минулого року. Також НБУ покращив макроекономічний прогноз на 2023 рік – ВВП країни повернеться до зростання, а інфляція сповільниться до 14,8% (у порівнянні із 26,6% у 2022 році).
Нацбанк зазначає, що від початку року інфляція знижувалася швидше, ніж очікувалося. Зокрема у березні темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 21,3% у річному вимірі. Це сталось, зокрема, завдяки зміцненню готівкового курсу гривні.
Тепер простими словами – що все це означає для економіки України під час війни, яка розбалансовувала бюджетну сферу і вимагає перерозподілу національних ресурсів на користь оборони. Що буде зі споживацькою спроможністю українців 2023 року, якщо прогнозований рівень інфляції досі залишається на позначці з двозначною цифрою?
ХТО ВИПИСУЄ «АНТИІНФЛЯЦИН»?
Антиінфляційна політика цілковито перебуває у руках центробанку. Головним із розроблених інструментів впливу на показники інфляції є облікова ставка. Облікова ставка – це відсоток, під який НБУ позичає гроші банківському сектору. Який, у свою чергу, орієнтуючись на рівень цієї ставки, кредитує економіку. Якщо НБУ ставку піднімає, то економісти кажуть, що центробанк проводить політику «дорогих грошей», маючи на увазі, що позики на банківському ринку стають дорожчими.
Залишаючи облікову ставку на високому рівні, НБУ впливає на грошову масу, стримуючи її зростання. У підсумку – ціни стабілізуються.
Не варто очікувати, що внаслідок таких заходів ціни суттєво знизяться, адже ціни взагалі негнучкі у бік зниження. Однак навіть якщо вони просто не зростатимуть у короткому періоді часу – це вже показник того, що заходи центробанку були успішними. Якщо ж цього не станеться, центральний банк може ухвалити рішення щодо чергового підвищення облікової ставки.
«Антиінфляцин» є вкрай необхідним засобом, без якого економіці, яка перебуває у «інфляційній гарячці», не обійтися, бо інакше справа може дійти до колапсу. Прикладів чимало. Найбільш показовим є Угорщина наприкінці Другої світової, коли на піку гіперінфляції ціни зростали на 150000% щодня. Навряд чи хтось хоче таке пережити.
ЯКІ ПОБІЧНІ НАСЛІДКИ Є У АНТИІНФЛЯЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ?
Якщо подовжити вживати метафору з ліками – коли лікар приписує антибіотик, він насамперед хоче подолати запальні процеси в організмі, хоча у кожного такого препарату є своя «побочка».
Отже, високі відсоткові ставки пригнічують економіку далекосяжними негативними наслідками – зменшенням доходів домогосподарств та зростанням безробіття. І суспільство буде змушене миритися із цим тимчасовим пригніченням, поки під час війни НБУ природньо пильнуватиме гривню, утримуючи ставку на відносно високому рівні.
Коли чинники інфляції будуть усунуті, НБУ поміняє політику «дорогих грошей», знижуючи рівень облікової ставки, аби відбулося пожвавлення економіки.
ЩО ЩЕ ЗАПОБІГАЄ ІНФЛЯЦІЇ
А не може статися так, що через політичну доцільність (гроші на війну треба, а бюджет – дефіцитний) у «ручному режимі» буде увімкнено друкарський станок і всі антиінфляційні заходи НБУ підуть під пси?
У попередньому числі газети йшлося про те, що дефіцит держбюджету України покривається запозиченнями та макрофінансовою допомогою з-за кордону, у тім числі й від МВФ. Іншим, додатковим джерелом є так звані позики Національного банку. Це не те саме, що «друкування грошей», але теж інструмент, коли НБУ «позичає» міністерству фінансів додаткові обсяги грошової маси, яка не підкріплена товарами. Інакше – невиплата заробітних плат та пенсій, зупинка фронту та проблеми із обслуговуванням зовнішнього боргу.
Втім, саме наявність зовнішніх кредиторів працює запобіжником для запуску друкарського станка і роздмухування інфляційних процесів. Ми вже писали, що для отримання Україною кредиту на 15,6 млрд доларів МВФ висунуло вимоги щодо кращого адміністрування держбюджету, зокрема – фінансування дефіциту неінфляційними джерелами. Ризиком цих вимог у короткостроковій перспективі може стати незначна девальвація національної валюти, але ж не гіперінфляція.
Підсумовуємо. Прогноз НБУ щодо сповільнення інфляції у 2023 році на 11,8% до 14,8% – це вже хороший тренд. Позитивним також є прогноз по відновленню економіки, який коливається у межах 1-2% на противагу падінню минулого року – 29,2%. Показники зростання можуть бути більшими, якщо бойові дії цьогоріч припиняться або будуть зведені до низької інтенсивності. Важливим супутнім позитивним чинником є зниження світових цін на енергоносії. Отже, можна бути певними, що, за інших рівних умов, доходи українців принаймні менше потерпатимуть від інфляції, ніж торік.
Олег ЖОВТАНЕЦЬКИЙ
У КВІТНІ 2023 РОКУ ВАРТІСТЬ СПОЖИВЧОГО КОШИКА В УКРАЇНІ ЗРОСЛА НА 0,2% У ПОРІВНЯННІ З БЕРЕЗНЕМ
Найбільше за місяць подорожчали готельно-ресторанні послуги (+1,3%), алкогольні напої та тютюнові вироби (через збільшення акцизів, +1%) та медицина (+1%).
Помірно здорожчали продукти харчування (+0,4%), одяг і взуття (+0,4%), освітні послуги (+0,1%).
У категорії продуктів харчування найбільше впали ціни на яйця – через сезонність та закінчення свят (–8,7%), а також на соняшникову олію (–1,6%). Найбільше здорожчало м’ясо (+3.3%).
Вартість послуг ЖКГ майже не змінилася (насамперед через мораторій, проте він накладений на ціни електроенергії та газу, а не обслуговування).
Пальне та мастила подешевшали на 2,4% через перевищення пропозиції над попитом після енергокризи. Також за місяць на 0,1% подешевшали послуги зв’язку.
ЧАС РАХУВАТИ
Банки готуються до зростання попиту на кредити і депозити
Попри те, що облікова ставка НБУ залишається на досить високому рівні, банки України у найближчі 12 місяців очікують на зростання кредитного портфелю. Про це свідчить опитування НБУ про умови банківського кредитування за результатами першого кварталу 2023 року.
Здавалося б, за високої облікової ставки НБУ кредити та депозити не стають доступнішими. Навпаки – вони стимулюють населення заощаджувати, а банки – знижувати свої відсоткові ставки. Але, як не дивно, вперше за час повномасштабного вторгнення банківський сектор України випромінює позитив і сподівається на зростання не лише корпоративного, а й споживчого кредитування. Ба більше – очікується, що попит на депозити серед населення у найближчий час зросте удвічі!
Аргумент для такого позитивного настрою банків: через підвищення НБУ норми обов’язкових резервів банків відсоткові ставки по депозитах будуть протягом року поступово підвищуватися.
Також вперше з кінця 2021 року банки пом’якшили вимоги до кредитування домогосподарств. Якщо така тенденція продовжиться, то вже у другому кварталі 2023 року прогнозується зростання попиту на роздрібні кредити та іпотеку.
У корпоративному секторі також очікується зростання попиту на кредитування, причому не тільки на залатування дір, а й на залучення капітальних інвестицій. Тішить і те, що зростання конкуренції на ринку змушує банки дещо полегшувати вимоги до позичальників з малого та середнього бізнесу. Відносне послаблення кредитних стандартів для малих підприємців теж можливо вже у другому кварталі 2023 року.
Втім, справжнє відновлення кредитного сектору почнеться наприкінці року, коли НБУ має перейти до зниження облікових ставок на тлі зменшення інфляції та вирішення логістичних проблем.
Оксана СТЕЛЬМАХ