Точних даних, скільки саме українців втратили свої домівки, немає і не може бути до кінця війни, адже російська федерація щодня турбується про те, щоб зруйнованих домівок ставало більше. Значній частині переселенців уже нема куди повертатись. Одним із дієвих механізмів розв’язання житлового питання ВПО можуть стати іпотечні кредити за програмою єОселя, яка наразідіє в Україні. Але чи може дозволити собі іпотеку пересічна родина переселенців? Власним досвідом з читачами ділиться маріупольчанка Маргарита Величко, яка змогла придбати квартиру в Київські області.
ЩО Й КОМУ ПРОПОНУЄ ІПОТЕЧНА ПРОГРАМА
Програма пільгового іпотечного кредитування єОселябула запроваджена урядом у два етапи. На першому етапі іпотечні кредити могли отримати лише обмежені категорії громадян: військові, педагоги, які працюють у державних або комунальних освітніх установах, лікарі державних або комунальних закладів і науковці. Для них умови іпотеки – 3% річних.
З 1 серпня 2023 року іпотека єОселя стала доступною й для інших категорій українців. На дешевий кредит тепер можуть претендувати ВПО, житло яких зруйноване або знаходиться в окупації, ветерани війни та члени їхніх родин, інші громадяни, які мають житло площею меншою ніж 52,5 м² + 21 м² додатково на кожного наступного члена сім’ї. Цим особам кредит надається під 7% річних, що не так приємно, як 3%, але все ж таки досить вигідно, враховуючи темпи інфляції в країні.
Ви можете претендувати на іпотеку, якщо вам більше 18-ти, але менше 70 років, ви громадянин або громадянка України, не маєте вироків суду через колабораційну діяльність або державну зраду, не внесені у санаційні списки, платежеспроможні.
Умови кредитування такі: 3% або 7% річних, термін – до 20 років (на момент завершення виплати кредиту вам має бути не більше 70 років), перший внесок – мінімум 20% ринкової вартості майна, яке купується.
ВИМОГИ ДО ЖИТЛА, ЯКЕ МОЖНА ПРИДБАТИ
Ви можете претендувати на квартиру або майнові права на квартиру в багатоквартирному житловому будинку. Для обласних центрів ця квартира має бути не старшою за 10 років – для 3-відсоткових кредитів, і не старшою за 3 роки – для 7-відсоткових.
Площа квартири має бути не більше, ніж 52,5 м² на 1 особу + 21 м² додатково на кожного наступного члена сім’ї. Якщо ж вам сподобалась більш простора квартира, то вартість площі, яка перевищує зазначений розмір, додається до суми першого внеску.
Квартира мусить бути розташована на території України, за винятком тимчасово окупованої території та районів активних бойових дій.
Квартира, яку ви обираєте, підлягає обов’язковому страхуванню.
ЯК ПОДАТИ ЗАЯВКУ НА УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ
Перш ніж почати пошук житла, треба обрати банківську установу, яка профінансує ваш кредит. Програму єОселя наразі підтримують п’ять українських банків: Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, СкайБанк, Глобус Банк, Укрексімбанк. Влада обіцяє розширити перелік банків, але поки що тільки ці фінустанови можуть працювати з іпотечним кредитуванням.
Далі треба подати заявку через мобільний застосунок «Дія», зазначивши в анкеті партнерський банк. Анкета також запропонує вам приблизно визначитися з містом, де ви хочете придбати квартиру та попередньо вказати приблизну вартість житла.
Мати точний варіант для купівлі на момент подачі заявки не треба – трошки зарано. Спочатку варто дочекатися підтвердження від «Дії», що так, ви дійсно маєте право на іпотечний кредит. Після цього треба вже йти до банку з документами, потрібними для оформлення іпотеки, і паралельно шукати житло.
Коли квартира буде знайдена, банк скерує туди свого експерта, який виміряє її площу і зробить оцінку майна. Якщо банк погодить угоду – справу зроблено. Продавець отримає гроші на свій рахунок, а покупець – квартиру.
Виглядає наче просто, але насправді практика виявляється більш марудною.
ЯК ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ В РЕАЛІ
Маргарита Величко (ім’я змінене на прохання жінки) працює завучем у школі. В Маріуполі у неї залишився будинок, але жінка не планує туди повертатися. Каже, вся її родина оселилася у Київській області, тож вона й собі вирішила придбати там квартиру в іпотеку.
– Моєю мотивацією було те, що при іпотеці ти платиш майже стільки, скільки за оренду житла. Але ж за оренду ти віддаєш гроші за чуже житло, а в іпотеці – за своє. Я вже немолода людина, я хочу мати власний дах над головою. Хоча, звісно, іпотека – це великі ризики, і треба їх враховувати, коли ухвалюєте для себе рішення, – каже жінка.
Попри те, що єОселя – державна програма, різні банки трансформують умови кредитування під себе. Наприклад, Ощадбанк запросив у Маргарити та її чоловіка документів більше, ніж прописано умовами кредитування, а рішення про надання кредиту затягнулося на декілька місяців. В результаті родина стала шукати інший банк. Укргазбанк не вимагав більше, ніж прописав уряд, і досить швидко ухвалив рішення про фінансування програми.
Багато часу зайняв і вибір квартири.
– Ринок нового житла досить дорогий. Крім того, квартири там продаються без ремонту. Тобто, окрім грошей на перший внесок іпотеки, треба мати кошти ще і на ремонт. Коли ти переселенець і жити тобі нема де, це – не варіант. Ринок вторинного житла більш доступний, але власники квартир не хочуть мати справи з іпотечними угодами, як правило. Тому що це для них – довго і проблематично, – розповідає Маргарита Величко.
Їй особисто довелося тричі давати завдаток за квартири, доки все вийшло.
– Схема така. Ви знайшли квартиру, домовилися з власником, залишили завдаток (в нашому випадку – 1000 доларів). Протягом місяця банк має підтвердити угоду і розплатитися з продавцем. Але двічі сталося так, що термін очікування добіг кінця, а банк грошей так і не перерахував. Власник розривав угоду і продавав квартиру іншим людям. Формально власники не мусять за таких обставин повертати завдаток, і нам дуже пощастило, що люди виявилися порядними, зрозуміли наше становище і повернули гроші.
На третій спробі Величко оформити угоду купівлі-продажу банк теж трохи затримався – замість 30-ти днів власниці квартири довелося чекати півтора місяці. Але вона не поспішала, тому все склалося якнайкраще.
– Я вважаю, нам дуже пощастило. Дівчина, власниця квартири, вийшла заміж і квартира стала їй непотрібна. Вона продавала її разом із меблями, технікою, навіть посуд залишила. Для нас, переселенців, це стало просто знахідкою – заходь і живи. І ми безмежно вдячні, що вона погодилася зачекати, поки банк ухвалить рішення і переведе гроші, – каже Маргарита.
Але і це ще не всі складності. За словами маріупольчанки, проблемою є необхідність постійно підтверджувати свою пільгу. Маргарита отримала 3-відсоткову іпотеку, бо є працівником загальноосвітньої комунальної школи. Кожні три місяці вона має підтверджувати банку своє місце роботи. Якщо вона звільниться або, наприклад, влаштується на роботу до приватної школи, банк переведе її з пільгової 3-відсоткової іпотеки на загальну 7-відсоткову.
Також Маргарита Величко переймається тим, що страховка квартири, яка є обов’язковою умовою для укладання угоди, не покриває ризиків обстрілів.
– Я спитала я у банкірів: а що буде, якщо в квартиру прилетить ракета? І мені відповіли, що я маю продовжувати платити. Це стало дуже неприємним сюрпризом для мене. Тобто, в угоді є певний перелік страхових випадків, в тому числі й пожежі, й руйнування, але страховка точно не покриє всіх витрат. Я свідомо погодилася на цей ризик.
Отже, поки триває війна, власники іпотечного житла ризикують значно більше, ніж решта власників нерухомості – їм доведеться сплачувати борги навіть у випадку втрати оселі. Але є й абсолютний плюс: через іпотеку ви отримуєте майно, яке зможете передати у спадок дітям. Тож варто зважити всі «за» та «проти», перш ніж ухвалювати рішення щодо довгострокових кредитних зобов’язань.