Для родин військових війна часто триває навіть тоді, коли немає обстрілів і безпосередньої небезпеки поруч. Чоловік місяцями перебуває на фронті, родина бачиться кілька разів на рік, а спільні плани доводиться відкладати на невизначений час. Ще складнішою є ситуація, коли близька людина потрапила в полон або зникла безвісти — тоді очікування не має чіткої дати завершення.
Саме з такими запитами працюють психологи громадської організації «Берегиня». У межах проєкту за підтримки польської організації HUMANDOC безкоштовні індивідуальні консультації доступні не лише жінкам-ВПО, а й родинам військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти. Зазвичай учасницям пропонують п’ять консультацій, але в окремих випадках підтримка може бути довшою.
Запити таких жінок не завжди можна звести лише до одного поняття — «травма». Іноді це постійна тривога за чоловіка, іноді — самотність, виснаження чи складнощі у стосунках. А часом до переживань, пов’язаних із війною, додаються сімейні трагедії.
– Коли дружина військового живе в постійному очікуванні його повернення з фронту. Чоловік може приїжджати додому лише кілька разів на рік, а сімейні плани — зокрема народження дитини — відкладаються на невизначений час, — пояснює психологиня проєкту Юлія Острякова
«Життя поставлене на паузу» — так психологиня описує цей стан. Він особливо болісний через постійну невизначеність і неможливість спланувати майбутнє.
Є й інший тип невизначеності — коли близька людина зникла безвісти. Для родини це може означати тривале очікування без можливості отримати остаточну відповідь. У психологічній роботі з таким станом фахівці використовують, зокрема, підходи, які допомагають людині прийняти реальність невизначеності та продовжувати жити, не заперечуючи своїх почуттів.
Методи підбирають відповідно до конкретного запиту. Психологиня розповідає, що в роботі може використовувати логотерапію, терапію прийняття і відповідальності та арттерапію. Останню вона називає особливо м’яким методом: він дозволяє людині розкриватися поступово, настільки, наскільки вона готова.
Є у програмі й групові арттерапевтичні зустрічі. Їхня мета — не обов’язково занурюватися у найболючіші переживання, а допомогти жінкам знайти ресурс і відчути, що вони здатні впоратися з труднощами. Важливою частиною таких зустрічей є спілкування між учасницями та обмін власним досвідом.
– Цей досвід може бути не менш цінним за поради фахівця. Жінки, які пережили окупацію, втрату, вимушене переселення або тривале очікування близької людини, уже мають власні способи виживання та адаптації. Під час групової роботи вони можуть не лише підтримати інших, а й самі побачити, скільки ресурсів уже мають.
Одну з історій психологиня згадує особливо тепло. Її клієнтка тривалий час переживала через неможливість завагітніти. Постійний стрес, хвилювання за чоловіка, який воював у гарячій точці, та рідкісні зустрічі посилювали переживання. Згодом у жінки народилася перша дитина.
Для психологині це стало одним із тих моментів, коли результат роботи можна побачити не лише у зміні емоційного стану, а й у тому, як людина поступово повертається до життя та планування майбутнього.
Окремий напрям роботи «Берегині» — обмін досвідом із польськими колегами. Українські фахівці проходили навчання, зокрема щодо роботи з комплексною травмою та гендерно зумовленим насильством. Психологиня зазначає, що міжнародні протоколи та рекомендації важливі, однак українські реалії потребують їхньої адаптації: війна, вимушене переселення, соціальна та економічна ізоляція створюють специфічні обставини, для яких не завжди існує універсальний алгоритм.
Ця співпраця триває попри політичні суперечності між Україною та Польщею. У червні 2026 року понад 130 польських та українських громадських організацій, ініціатив і активістів підписали спільну заяву, наголосивши, що останні політичні події не повинні послабити співпрацю громадянських суспільств двох країн.
Для людей, які живуть у невизначеності війни, така робота має цілком конкретний вимір. Це можливість отримати професійну допомогу, коли тривога за близьку людину стає виснажливою, поговорити про втрату чи очікування, знайти підтримку серед тих, хто переживає подібний досвід, і поступово повернути собі здатність жити не лише очікуванням новин із фронту.
Завдання реалізується в рамках проєкту «Психосоціальна підтримка та психічне здоров’я (MHPSS) як основа для відновлення та зміцнення суспільства (модуль 3).
Консультації психологів ГО «Маріупольська асоціація жінок “Берегиня”» є абсолютно безкоштовними.