Просто так росте хіба що ковила у Клебан-Бику. Тож, в Україні відбулася друга з початку повномасштабного вторгнення посівна компанія – в усіх областях, окрім Луганської. Посівну 2023 року називають складнішою, ніж торік, адже кількість замінованих територій збільшилася, а війна не вщухає. На Донеччині, по суті, йдеться про роботу аграріїв Краматорського, Покровського, а також частини Волноваського районів. Безпекова ситуація не дозволяє селянам повноцінно обробляти землю на прилеглих чи наближених до фронту територіях. На поля тут виходять лише завзяті відчайдухи, більшість фермерів просто виїхали. Решта територій окуповані або представляють собою зону запеклих бойових дій.
БУТИ СОНЯШНИКОМ В ПОЛЯХ ДОНБАСУ
– Снаряди, прильоти, відсутність робітників, ціни на добрива, насіння, паливо, – перераховує проблеми Сергій Кошелєв, заступник директора агропідприємства, яке займається зерновими й овочами під Кураховим. Поруч Вугледар – на відстані 10-15 кілометрів від поля вже фронт. Також поруч «дорога життя» на Мар’їнку. Обстановка така, що впливає на собівартість продукції – якщо у Дніпрі бензин та солярка коштують 40-50 гривень, то у Кураховому – 60.
Тільки на території бази було шість прильотів, сховище для зберігання овочів із холодильним устаткуванням перетворилося на руїни. Скільки «прилетіло» в поля – ніхто не рахує. Механізаторам доводиться постійно пильнувати, аби не напоротися технікою на «подарунок». Раніше тут працювали понад 600 людей, нині лишилося менше сотні. Але вони все одно виходять на роботу – сіяти соняшник.
Соняшник, до речі, – найбільш масова культура, яку нині садять на Донеччині. Посівна загальмувалася дощами, але у травні у Черкаській та Новодонецькій громадах Краматорського району, а також у Мирноградській та Покровській громадах Покровського району сівбу було завершено. Звісно, в обсягах, набагато менших, ніж раніше.
З ескалацією воєнних дій той прошарок сільського середнього класу, який встиг сформуватися на на Сході України за попередні роки, – самодостатній пан-господар, що покладається на власні сили, – знов потребував підтримки. До тих селян, хто попри все залишився на Донеччині і продовжує працювати, держава скерувала допомогу від міжнародних та благодійних організацій.
Зокрема, від початку 2023 року 5,5 тисяч домогосподарств у 10 територіальних громадах області отримали корми для годівлі курчат-бройлерів (95 кг кормів на домогосподарство). Мешканцям 12 громад в якості допомоги надали насіння квасолі, буряку, кабачків та моркви – по 0,5 кг на одне домогосподарство.
По 2 тони насіння ярого ячменю виділили 200 малим сільгоспвиробникам області, в обробітку яких перебуває від 10 до 500 гектарів фермерської землі.
АГРОЦИФРИ*
*За даними Департаменту Агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької ОДА
Минулого року зернові культури в області зібрали з 252 тис. га – це 42% від показників 2021 року.
Під урожай 2023 року засіяно 71 тис. га озимих пшениці та ріпаку, що склало 55 % до рівня 2021-го року. 90% сходів – у доброму або задовільному стані.
На початок 2022 року на вільній території області працювали 62 підприємства у галузі тваринництва. Наразі їх залишилося 23.
Свинарство: з 17 підприємств у цій галузі працює 8. З початку цього року у них відбулося помітне збільшення поголів’я, але до показника найбільшого поголів’я по Україні вже далеко.
Молочне скотарство: з 19 підприємств працюють 8, більшість перебувають на тимчасово окупованій території. Щоб зберегти племінну худобу з великим генетичним потенціалом, 6 підприємств молочного скотарства релокували до Київської, Івано-Франківської, Харківської та Дніпропетровської областей 3550 голів. Наразі в області (здебільшого у Краматорській, Курахівській та Новогродівській громадах) налічується близько 3000 голів великої рогатої худоби, що складає 43% рівня минулого року.
Птахівництво: у 8 підприємствах, розташованих переважно у Краматорському районі, утримували понад 2 млн голів птиці. Через руйнування половина загинули. Частину підприємств релокували до Вінницької області, і наразі на Донеччині повноцінно працює лише одне підприємство на 308 тисяч голів птиці. Відповідно, якщо перед великою війною в області вироблялося 139 млн штук яєць, то за січень-березень цього року – усього 6 млн.
Через бойові дії в області загинули 1030 корів, 21 тисяч свиней, 600 овець, понад 3 тисячі кролів та понад 1 мільйон голів птиці.
Втрати тваринницької галузі Донеччини тільки грошима складають майже 1 млрд гривень.
З лютого минулого року пошкоджено майно 262 агропідприємств приватної та державної форм власності: 26 – у галузі переробки, 8 елеваторів, 7 хлібопекарських підприємств, 221 підприємство у галузі рослинництва та садівництва.
Пошкоджено також понад 3 тисячі одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання, придбаних переважно у лізинг або за кредитні кошти.
Сума збитків підприємств АПК у Донецькій області складає 2 мільярди 869 мільйонів гривень – і це не остаточні цифри: аграрії не завжди можуть повністю обрахувати збитки, позаяк частина зруйнованих та пошкоджених об’єктів перебуває на території, куди немає доступу.
В ОКУПАЦІЇ
Втрати території Донецької області з 2014 року становлять 57%. Під тимчасовою окупацією з початку повномасштабного вторгнення перебуває 644 тисяч гектарів, що складає 36% від площі, підконтрольній українській владі, станом на 24 лютого 2022 року.
Як повідомляє кореспондентка «Схід NОW» з окупованої території, останнім часом фермерські землі військові відбирають під тренувальні полігони:
– Просто на чиїхось полях – взяли і віджали декілька гектарів. Навряд чи власникам якось компенсували віджаті землі. Полюбляють розміщувати техніку в будівлях сільгосппідприємств. Також дозволу особливо не питають. По-перше – зручно ремонтувати, бо є необхідна база і можна змусити до ремонту місцевих слюсарів. По-друге, техніку не видно з неба. Тобто, прикриваються «мирняком», наражаючи на небезпеку роботяг, які змушені виконувати свої звичайні обов’язки поряд із такими «сусідами».
За словами нашої колежанки, дрібні фермери мають платити такі космічні податки, що врешті-решт просто кидають свою справу і віддають земельні наділи в оренду монополістам. Окремий головний біль у власників сільгосптранспорту – на трактори і комбайни треба оформити купу папірців, ще й сплачувати податки за користування.
Цікава історія із зерном. Продавати його можна тільки до росії, але виходу напряму фермери не мають – для цього треба мати купу дозвільних документів та різних сертифікатів російського зразка (тобто їхати туди і оформлювати). Люди розуміють, що це нереально, тому вимушені віддавати зерно «перекупам» за копійки.
– Знаю про одне село, де фермери майже всі чекають на повернення України, бо вже втомилися від грабіжу окупантів. Але чимало й тих, хто все одно «топить» за росіян.
ХТО НЕ СПЛАЧУВАТИМЕ ПОДАТОК НА ЗЕМЛЮ У ПЕРІОД ВОЄННОГО ЧАСУ
Ми вже писали про квітневу постанову КМУ, яка скасувала податки на нерухомість власників знищеного, пошкодженого і такого, що перебуває на території бойових дій, майна. Про землю там не було сказано нічого. Але на початку травня набрав чинності Закон України №3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно». Пояснюємо пункти, які стосуються власників землі.
Отже, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується і не сплачується плата (податок або орендна плата) за земельні ділянки чи земельні частки (паї), розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях. Список таких територій затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Це стосується також земельних ділянок (паїв), які визначені місцевими радами або військовими адміністраціями як забруднені вибухонебезпечними предметами та/або на яких є фортифікаційні споруди.
Зазначається також, що не сплачується єдиний податок за земельні ділянки, які «не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами». При чому враховується як реальна загроза «забруднення» (тобто замінування), так і потенційна.
Щодо мінімального податкового зобов’язання (новий збір, який власники мали сплачувати з 1 січня 2023 року), то МПЗ так само не визначається для земельних ділянок та паїв вищезазначеної категорії.
Надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом №3050 податкові повідомлення про сплату податків на землю підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю – анулюванню.
Юлія БІЛЕНЬКА
