Більшість свого часу сучасні підлітки проводять в інтернеті, і це найзакритіший простір їхнього життя, який батькам важко контролювати. Батьки багато чого не дозволяють, інтернет дозволяє все. Розв’язуючи свої підліткові проблеми через онлайн-спілкування, дитина може опинитися у середовищі, де вирує насильство і застосовується право сильного. Де вона ніяк не застрахована від того, щоб стати або жертвою, або агресором.
БУЛІНГ ТА ЙОГО ІНТЕРНЕТ-СУТНОСТІ
В Україні розпочалося активне створення нової мережі телеграм-каналів для підлітків «Сущность…». Там, де три крапки – вставляйте назву будь-якого українського міста. Спочатку ці канали охоплювали лише великі міста, але останнім часом стали з’являтися і «Сущности» невеличких містечок.
Усі вони працюють за однаковою схемою. Учасники групи надсилають адміністратору фото людини, яка їм подобається чи не подобається, і розповідають про своє ставлення до неї. Часто обговорення перетворюється на справжнє цькування дітей – в коментарях лунають заклики вбити, побити, осоромити, плюнути в обличчя, образи сексуального характеру.
БУЛІНГ (від англ. bullying – залякування, цькування, задирання) – довготривале відторгнення дитини її соціальним оточенням, різновид фізичного чи психологічного насильства з боку групи, яке відбувається з певною метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб). За даними ЮНІСЕФ, з булінгом стикалися 67% підлітків в Україні у віці 11-17 років.
Всі ці пости адміністратор групи розміщує безоплатно. А от якщо підліток, до якого застосовується булінг, або його батьки звертаються з проханням видалити фото, адміністратор просить за це гроші. Суми різні, від 400 до 1000 гривень, в залежності, як правило, від розміру населеного пункту (у великих містах дорожче).
Також адміністратори «Сущностей» заробляють на тому, що за 200-300 гривень погоджуються назвати ім’я замовника булінгу.
ЕФЕКТ МАТРЬОШКИ
Ми звернулися з запитом до Національної поліції, де нам повідомили, що в Донецькій області звернень від батьків підлітків із скаргами на інтернет-булінг не було. Мабуть, тому, що у прифронтових регіонах люди більше сконцентровані на питаннях виживання і порятунку. А от на території решти України вже зафіксовано близько 100 звернень зі скаргами на знущання з дитини в інтернеті.
На жаль, в поліції не можуть вийти на власників або адміністраторів злочинних телеграм-каналів, бо працюють вони абсолютно анонімно. Будь-які спроби правоохоронних органів заблокувати роботу окремих груп приводять лише до того, що створюються нові й нові. Останнім часом адміністратори мережі заздалегідь підстраховуються, створюючи групи-клони – наприклад, «Сущность Днепра резерв» або «Сущность Одессы резерв». Справжні матрьошки, які розмножуються діленням за загрози знищення.
РОСІЙСЬКИЙ СЛІД
Психологиня Ольга Голубицька спостерігає за підлітковими рухами, групами та течіями з 2016 року. Каже, що важко не помітити певну циклічність, з якою такі рухи з’являються.
У лютому 2022 року до України повернувся російський «Синій кит» (перші згадки датуються 2017 роком), у лютому 2023-го з’явився рух «ЧВК Редан», у лютому 2024-го – «Сущность».
– Такі групи насправді найчастіше виникають у лютому-березні, бо не тільки у дітей, а й у дорослих в цей період психіка виснажена. Росіяни ж і війну невипадково саме у лютому розпочали, адже це найдепресивніший місяць року. От чому російська пропаганда кожного лютого запускає атаку по підлітках, – каже психологиня. – У підлітків дуже низьке критичне мислення. Вони оперують категоріями «чорне – біле», тому маніпулювати свідомістю підлітка набагато легше. Тож росіяни методично їх атакують. А через підлітків – і все суспільство, намагаючись його розхитати.
Усі ці групи спочатку з’являлися як звичайні пабліки у соцмережах. І підлітки сприймали їх просто як новий простір для спілкування. Це була одна з причин їхньої популярності. У «Синьому киті», наприклад, не одразу з’явилися заклики до самогубства – діти просто розважалися, виконуючи якісь прості та цікаві для них завдання. А підліткам дуже важливо бути залученими до якоїсь конкретної дії, бажано – екстравагантної, революційної.
Субкультуру, яка пішла від аніме-воїна («ЧВК Редан»), хтось розумний використав для влаштування масових сутичок підлітків, стінка на стінку. Спочатку ця течія діяла лише в російських містах, а згодом розповсюдилася й на українські. Національна поліція минулого року призупинила ці дії, заблокувавши 30 каналів і груп. За висновками правоохоронців, «штучне поширення такої субкультури – це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію та втягнути підлітків у протиправну діяльність». Тобто, поліція теж вбачає саме російський слід у виникненні підліткових течій.
Ми проаналізували найбільші підліткові групи, які існують на сьогодні – «Сущность Львова», «Сущность Одессы», «Сущность Днепра». Всі вони ведуться російською мовою, навіть у Львові, і наповнені російським контентом – серед іншого там обговорюють російські музичні групи та фільми. Що важливо: періодично адміністратори вкидають провокативні пости з намаганням проштовхнути політичні наративи (наприклад, що президент України заробляє на війні. І вже в коментарях несуться натяки на те, що він – новий Гітлер).
– На жаль, росіяни дуже підковані у маніпуляціях з людською свідомістю – адже довго ламали психіку своєму населенню і мали в цьому успіх, – пояснює Ольга Голубицька. – Вони весь час нас атакують своїми ІПСО. Доросле населення більш-менш витримує цей натиск. А от підлітки – це для них такий чорний хід в нашу країну, який зовсім не зачинений. Це таке вразливе середовище, через яке можна ввійти та робити, що хочеш.
Психологиня зазначає, що, створюючи для підлітків ілюзію значущості, росіяни скеровують їхню енергію у вигідних для себе напрямках. От чому маємо випадки, коли підлітків ловлять на тому, що вони здають ворогу координати військових об’єктів.
ЧОМУ АГРЕСИВНІ ГРУПИ ПОПУЛЯРНІ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ
Ольга Голубицька каже, що поведінку підлітка формує насправді його фізіологія.
– У підлітковому віці у дітей змінюється гормональний фон, структура способу мислення, а система, яка відповідає за регуляцію емоцій, ще не сформована. Тож і без того немає керування емоціями, а тут ще й гормональні викиди додаються. Тому й ризик суїцидів найвищий у підлітків, бо вони живуть крайнощами – або все добре, або все погано. Їм дуже важливо боротися проти всього світу, це їхня така світоглядна задача. Іноді все це переживається через булінг. Але так було і раніше. Просто дещо інакше проявлялося, – пояснює психологиня.
Провідний мотив у підлітків – конкуренція у своєму середовищі, самоствердження, тестування влади. Це такі поняття, які раніше не були їм доступні, й вони хочуть спробувати, відчути, що це таке. Тому інколи ми бачимо у соцмережах жорстокі сцени побиття, записані на відео. Дітям потрібно не просто зробити щось, що продемонструє їхню «владу над світом», а ще і показати світові свою силу і міць. Світ має їх помітити.
Тож попри постійне прагнення відірватися від дорослих, підлітки стають дуже залежними від соціуму, від його реакції на себе.
– Такий викривлений спосіб самоствердження часто відбувається через поганий контакт із батьками. Коли батьки не сприймають бунту або його забороняють, або знецінюють (коли, наприклад, на бажання дитини пофарбувати волосся у синій колір батьки реагують висміюванням) – підлітки можуть робити назло через те, що «мене тут не розуміють».
А от коли батьки не підтримують різні форми протесту своєї дитини, але й не забороняють, дозволяють цьому процесу підліткового бунту відбуватися, так би мовити, контрольовано – підлітки, як правило, безпечно проходять цей складний період.
– Якщо дитина має контакт із батьками, то коли вона стикається з агресивними зовнішніми системами, у неї вистачає свідомості підійти і сказати: «Знаєте, здається, я вляпалася». Такі діти можуть попросити допомоги, знайти місточок до батьків. А от коли у сім’ї довіри немає, то треба шукати іншого, хто в тебе вірить. Потреба в такій людині висока, – каже психологиня.
На жаль, такої довіри підлітків часто заслуговують не найкращі люди.
Тож, Ольга Голубицька радить батькам постійно перевіряти, чи зберігається у них контакт із дитиною. Однієї прогулянки раз на три місяці абсолютно недостатньо для підтримки стосунків. Адже зміни в підлітковому організму відбуваються так швидко, що за три місяці можна взагалі не впізнати свою дитину.
– Варто розповідати дитині історії про себе у підлітковому віці, показувати свої фотографії. Підліткам дуже важливо знати, що батьки мали схожий досвід, колись переживали такі самі відчуття. Чесна розмова потрібна. Чесність – це найбільше, що цінують діти у підлітковий період. Лише довіра допоможе дорослим навчити підлітка перетравлювати власні емоції й контролювати свою поведінку. У підсумку, це має допомогти уберегти дитину від зайвого болю та небезпеки.
Ольга Голубицька, психологиня, психотерапевтка, арт-терапевтка, спеціалістка міжнародної благодійної організації SOS Children`s Villages:
– На жаль, ми не знаємо достеменно, як наші діти проживають цю війну, всю ту агресію, яка на нас ллється, як довго вони накопичують у собі певні реакції, як саме їх потім виплескують. Підлітки дуже схильні до різких речей і мають потребу спрямовувати свій негатив на того, хто підходить на роль винного. Вони сприймають таку людину як об’єкт, як каналізацію, куди можна злити свій гнів.
Чи може булінг в інтернеті перерости для дитини у фізичну небезпеку, яка буде нести загрозу життю? Звісно, слова – не завжди дії. Часто в моїй роботі підлітки говорять, що писали погані речі, але не хотіли, не збиралися їх виконувати. Проте інколи це дійсно реальна загроза. У будь-якому випадку погрози – це дуже небезпечне вторгнення в особистий простір дитини, і без того вразливої.