Максим та Аліна Пустакови мали у Маріуполі успішну справу – за їх шаурмою стояли черги. 24 лютого 2022 року вони мали відкривати ще один заклад у Слов’янську, але вже за кілька днів рятували родину та співробітників – через початок повномасштабної війни. Зараз вони мають сім закладів у Києві та області. В усіх закладах на стіні висить напис – «З Маріуполем у серці».
У Маріуполі шаурму на вугіллі виготовляли лише Пустакови, це була їхня фішка – шаурма, що пахла димком. Підприємці мали п’ять точок по місту і думали про подальший розвиток бізнесу. Але не все так сталося, як гадалося.
– Маріуполь з перших днів обстрілювали росіяни, треба було вибиратися, ми думали не про бізнес, а про те, щоб врятуватися. Та щойно ми доїхали до Бердянська, я вже думав, що далі робити, як заробляти на життя, – говорить Максим.
Максим з дружиною приїхали до Києва, де вирішили також робити те, що добре вміли вдома – смачну шаурму.
– Будь-яка криза – це можливості, але для розвитку можливостей потрібні фінанси та певний ризик. У мене були певні заощадження, трохи я ризикнув, – розповідає підприємець. – Ми обрали столицю, бо це більші можливості для розвитку бізнесу. На жоден з грантів я не подавався – у мене немає такого досвіду, я думав, що просто витрачатиму час і, можливо, не виграю. Тож все, що я вкладав, це були позичені у друзів гроші та залучені кредитні кошти – так я стартував у Києві.
За два з половиною роки родина відкрила шість точок у Києві, одну – у Бучі. Довелося долати виклики – як-от віялові знеструмлення. Рішення купити генератор і працювати виявилося вдалим – у перші місяці, коли вимикали електрику, людей приходило значно більше.
– Ми вирішили, що будемо пропонувати гостям не лише широкий вибір шаурми, а й відмінну якість, щоб кожен залишився задоволеним обідом чи перекусом у нас. У цьому бізнесі середній чек невеликий, тож, аби залишатися на ринку, потрібно щодня докладати зусиль – дбати про обслуговування, зустрічати кожного клієнта, пропонувати спробувати. Це наче теорія маленьких кроків в дії, саме так створюється успіх. Його створює кожен працівник наших закладів.
У меню тут пропонують десятки видів шаурми – з лососем, рибою, куркою, свининою, яловичиною, сиром з ананасами… Але в основі успіху – багато складових: це сервіс, смачна їжа, ціни, швидке обслуговування.
– У Києві дуже висока конкуренція, тож схибити не можна. Якщо гість зайшов вперше і йому не сподобалося, він вдруге не повернеться, тому маємо докладати зусиль, аби люди захотіли прийти до нас ще раз. Мені дуже приємно, коли я бачу знайомі обличчя у закладі – це наші постійні клієнти, вони приходять чи не щодня, це означає, що їм тут смачно і вони нам довіряють. У нас буває дуже багато клієнтів за день, але для мене найкращий день – це коли усе працює, як єдиний механізм, і від гостей немає скарг, це означає, що ми впоралися.
Підприємець зізнається, що під час війни не може будувати плани, як на раніше, – на рік наперед. Але вже має пропозиції відкрити такі центри шаурми в інших містах України.
– Звичайно, важко, але я залишаюся оптимістом. Я маю випромінювати упевненість, на це дивляться мої працівники. Власне, це і дає сили працювати далі.
