Нещодавно видання ВВС уклало список 100 жінок, які впливали на світ 2023 року. Поряд з іменем Мішель Обами та інших відомих селебріті у ньому з’явилося ім’я українки Олени Розвадовської. Олена – засновниця благодійного фонду «Голоси дітей», який допомагає маленьким українцям впоратися з викликами війни. З початку повномасштабного вторгнення фонд надав психологічну, психосоціальну та реабілітаційну допомогу 64 тисячам дітей і батьків, понад 12 тисяч дітей отримали фахову психологічну підтримку.
Економістка за фахом, уродженка Трускавця Олена Розвадовська почала їздити на схід з 2015 року. У прифронтових містах та селах вздовж лінії розмежування вона проводила арт-терапевтичні заняття для дітей, які щодня чули звуки війни. Це були волонтерські поїздки власним коштом, згодом стали долучатися друзі, а Олена практично оселилася на Донеччині, майже на лінії фронту. Так допомога дітям почала набувати системного характеру.
2019 року волонтерка заснувала фонд «Голоси дітей» і продовжила забезпечувати дітям психологічну та психосоціальну допомогу, пов’язану числі зокрема із доступом до можливостей навчатися, розвиватися і відпочивати, відновленням документів тощо.
– Здається, що я сама зростала і ставала дорослою, – каже Олена про свій 8-річний досвід роботи з дітьми війни, яких на її очах вже чимало повиростало.
Виріс та розвинувся й фонд. Зараз у 14 локаціях України відкриті його осередки, де працюють понад 100 психологів. Щодня на індивідуальні та групові заняття до них приходять сотні дітей. Запити, з якими вони звертаються – різні. Але точно не такі, що мають бути в дитячому віці.
– Зараз ми маємо багато звернень від підлітків. Нашим психологам діти розповідають про суїцидальні думки, про страхи, панічні атаки, депресію, про тугу за домівкою, батьком, який на війні, про біль від втрати друзів і звичного оточення. Мільйони людей опинилися у цій ситуації, діти по-своєму її проживають, а батьки мають знати, як дитині допомогти.
За словами Олени, багато батьків ігнорують дитячі тривоги або не звертають на них уваги, займаючись повсякденними турботами. Тому 46% дітей не говорять з батьками про свої психологічні проблеми. Натомість ті з них, хто вже усвідомив потребу у психологічній допомозі, йдуть до фонду. А психологи фонду працюють у напрямку психоедукації батьків – такого собі навчання основ психології: як поводитися із дитиною у стані стресу, тривоги.
У листопаді фонд «Голоси дітей» розпочав в Україні соціальну кампанію «Чуєш, про що це?». Це насамперед звернення до батьків та опікунів, бо саме вони становлять найближче коло дітей, які живуть у дуже складних життєвих обставинах. Ролики кампанії – це такий ніби «переклад» з дитячої мови потреб, які дорослі мають зрозуміти як сигнал по допомогу. А психологи гарячої лінії готові працювати з дітьми, на голос яких ніхто не реагує.
Олена каже, що на різних етапах проживання війни голоси і дорослих, і дітей щодня різні. Важливо їх чути і знаходити знайти правильні слова та дії, аби підтримати людину.
– Історії людей, з якими працюємо, вражають. Мама, троє дітей, виїхали з Донецької області. Батько дітей після того, як виїхали, офіційно оформив шлюб і зник безслідно. Тепер він батько трьох дітей і його не мобілізують. А у мами кілька спроб суїциду, винайнята однокімнатна малесенька квартирка і безкінечні підробітки…
Психологам зрозуміло, що під час активної фази війни неможливо оцінити повний масштаб потреб у наданні психологічної допомоги.
– Дай, Боже, усім нам дочекатися Перемоги. Але потім прийде нова фаза – після війни. Це будуть мільйони родин, які не повернуться додому, бо знищені цілі міста, заміновані села, і після завершення бойових дій їх швидко не розмінують. Діти довго ще не зможуть піти до своїх шкіл. Деякі так і не дочекаються близьких з війни. Ці усі люди потребуватимуть допомоги, тож масштаби її надання можуть значно зрости.
Про потреби українських дітей Олена розповідає всьому світові. Її виступи на міжнародних трибунах – завжди й свідчення про злочини росіян в Україні. Поява у списку ВВС для неї – насамперед можливість звучати ще голосніше, надати фонду «Голоси дітей» ще більшого впливу через активні міжнародні зв’язки. Разом з колегами Олена Розвадовська відвідує різні країни, вивчає досвід Швеції, Німеччини та Ізраїлю з допомоги дітям, щоб адаптувати ефективні методики в Україні.
– Втім, з 2014 року ми самі вже маємо крутий досвід, тож можемо вже навчати інших, впевнена жінка. – У нас такі прекрасні діти підростають! Не зашорені, не закомплексовані, як ми. Їм під силу буде все, все, що ми не змогли і що не зможемо. Вони неймовірно сильні і… вільні. Все, що маємо зараз робити, це пахати цілодобово, щоб вибороти їм кращі умови для зростання, дати їм більше можливостей для розвитку, дати їм більше простору для реалізації їхніх прав.
Саме цим Олена займається у фонді 24/7. Це і пошук ресурсів, і залучення кращих спеціалістів, і нових методик, і обмін досвідом.
– Але мене надихає сила дітей, які щодня борються за своє життя. Від дітей одразу йде енергія, її відчуваєш, що це не просто робота, це вже мій обов’язок. Я маю відчуття, що роблю правильні речі, я на своєму місці. Від цього у мене є відчуття щастя.
У найближчих планах фонду – збудувати дитячий реабілітаційний центр на Київщині. Вже є ділянка, є частина грошей від донорів, оголошено пошук найкращих архітекторів для розробки концепції, а також ціннісних партнерів, які вміють чути дітей і готові з ними радитися. Олена вірить, що за півтора-два роки центр прийме першу групу дітей, які зможуть тут безоплатно відпочивати та оздоровлюватися.
А ще вона щиро вірить, що настане день, коли голоси дітей стануть гучнішими за звуки війни.