Міністерство розвитку громад та територій наприкінці квітня офіційно оновило дату початку тимчасової окупації Маріуполя. Згідно з новим наказом, місто вважається повністю окупованим 21 травня 2022 року, як і має бути. 86 днів Маріуполь тримав оборону, але чомусь в документах уряду була позначена зовсім інша дата початку окупації – 4 березня. Про те, як маріуполець Євген Сосновський першим розповів про цю невідповідність, що заважала сотням людей отримувати допомогу від держави, та як маріупольській громаді за допомоги журналістів та правозахисників вдалося виправити помилку уряду – розповідаємо докладно.

ВАЖЛИВІСТЬ ПОШТОВХУ

З початку повномасштабного російського вторгнення тисячі людей в Україні отримали поранення та інвалідність внаслідок обстрілів, мінування територій, вибухів боєприпасів, що не розірвалися. Проте статус людини з інвалідністю, отриманою внаслідок бойових дій, мають лише одиниці. Зокрема для маріупольців, окрім труднощів із висновками медичної експертизи, на які скаржаться багато постраждалих, держава створила додаткові перепони, пов’язані з офіційно визнаною датою початку окупації міста.

Своїм наказом від 2022 року уряд постановив, що РФ окупувала Маріуполь 4 березня. В цей час місто тільки розгортало оборону. Ворог обстрілював практично всі районі міста, проте окупувати на той час ворогу вдалося лише околиці Маріуполя – селища Старий Крим, Сартана, Павлопіль. Опір окупації міста чинився до 21 травня 2022 року – напередодні останній боєць Маріупольського гарнізону виконав наказ керівництва країни і вийшов з «Азовсталі» зі зброєю.

Тоді, в 2022-му, на цю невідповідність реаліям не звернули увагу. Але виявилось, що юридична помилка не лише спотворює хроніку подій, а й створює проблеми для маріупольців, які постраждали внаслідок війни, бо унеможливлює для них великий пакет соціальної допомоги.

Маріуполець Євген Сосновський на своїй фейсбук-сторінці оприлюднив історію маріупольчанки Н. Ю., яка 14 березня 2022 року внаслідок вибуху отримала важкі поранення, втратила око й тепер звернулась до держави із заявою щодо отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. 13 березня 2025 року жінка отримала офіційну відповідь міжвідомчої комісії на своє звернення. В ній Н.Ю. відмовили у наданні статусу.

Пояснюється це рішення так: «Якщо ушкодження здоров’я вибухонебезпечними предметами сталося на території населеного пункту в межах території, тимчасово окупованої Російською Федерацією, то факт зв’язку інвалідності з пораненням від вибухонебезпечного предмету не встановлюється. Громадянка Н.Ю. отримала поранення 14 березня 2022 року, перебуваючи у місті Маріуполь Донецької області в той час, як відповідно до Переліку, вся територія Маріупольського району за винятком селищ Заїченко та Пікузи тимчасово окупована з 4 березня 2022 року».

Новина про те, що виявляється, Маріуполь вже був окупований 4 березня, викликала здивування та роздратування маріупольців. Більшість містян сприйняли це як спробу з боку влади уникнути зобов’язань щодо надання допомоги постраждалим внаслідок російської агресії. Пост Євгена Сосновського набрав понад 70 тисяч переглядів та привернув увагу журналістів і правозахисників.

Правники такі підозри заперечували і пояснювали юридичною плутаниною. Проте юрист правозахисної організації «Донбас СОС» Михайло Фоменко зауважує, що причиною є нормативний акт, ухвалений задовго до початку повномасштабної війни.

– Нормативний акт, який визначає встановлення зв’язку інвалідності з бойовими діями – це постанова Кабміну №306, ухвалена ще до початку повномасштабного вторгнення, у 2018 року, – пояснює юрист «Донбас СОС». – І там є формулювання: якщо ушкодження здоров’я від вибухонебезпечних предметів сталося у населеному пункті, розташованому у межах тимчасово окупованої території, встановлення зв’язку інвалідності з пораненням не відбувається.

Ця норма не змінилася з 2018 року. Чому вона взагалі була ухвалена? Можемо припустити, що через побоювання, що державі доведеться сплачувати великі пенсії мешканцям окупованих Донецька та Луганська.

За словами Михайла Фоменка, ця норма впливає не тільки на мешканців Маріуполя. Правові колізії через дивну практику визначення природи інвалідності не через тип поранення (наприклад, мінно-вибухова травма), а через географічне розташування постраждалого, трапляються і в інших регіонах України. Наприклад, у Миколаївській області. Було звернення від людини, яка була поранена 8 березня 2022 року на трасі під Миколаєвом – біля її машини розірвався снаряд. Але ця територія була внесена в перелік територій, де ведуться бойові дії, лише 9 березня, тобто наступного дня. Через це людина також не змогла встановити зв’язок між інвалідністю й пораненням внаслідок бойових дій.

– Я не вбачаю, що тут є свідома дискримінація маріупольців чи когось іншого. Просто є недоліки законодавства, які треба усунути, – стверджує юрист.

Тоді виникає питання: а чому так довго – протягом трьох років – на ці недоліки ніхто не звертав увагу?

Як пояснила газеті Марина Єжаковська, чий чоловік ледь не втратив руку на початку березня у Маріуполі, після того, як вони вибралися із пекла, стан був не той, щоб щось з’ясовувати. Ну, а в лікарні, де рятували чоловіка, нічого про можливість оформити інвалідність внаслідок війни їм не розповіли. Вони просто нічого не знали про таку можливість!

Чоловік Марини Миколаївни оформив звичайну інвалідність. Руку йому лікарі хоч і врятували, але вона не діє. Звертатися повторно до комісії, яка призначає інвалідність, родина поки не планує, тому що виїхала за кордон і зараз отримує соціальну допомогу від іншої держави.

Схожа ситуація трапилася з Миколою Бурлакою, молодим чоловіком із Маріуполя, який отримав поранення, збираючи дрова, щоб приготувати їжу. Коли родина намагалась вивезти пораненого Миколу з Маріуполя, росіяни на блокпосту затримали його та кинули за грати. В полоні медичну допомогу не отримував, тож руку він втратив.

Зараз Микола проживає з дружиною і дитиною в Чернігові. Оформив другу групу інвалідності й отримує невелику пенсію. Про те, що законодавство дозволяє оформити статус інвалідності внаслідок військових дій та мати підвищену пенсію й низку додаткових пільг, Микола дізнався випадково після двох років після поранення, причому не від медиків і соцслужб, а від військового. Вже три місяця тягнеться процес оформлення інвалідності внаслідок війни.

Тобто люди не знають про свої права, соціальний супровід не працює як слід, і лише випадкове рішення однієї жінки розповісти публічно про проблему, з якою вона стикнулася, допомогло докорінно змінити ситуацію.

РЕАКЦІЯ ВЛАДИ

Резонансну тему підхопили майже всі провідні медіа. Журналісти стали вимагати коментарів від влади, політиків, чиновників на всіх рівнях.

Першим проблемне питання прокоментував омбудсмен Дмитро Лубінець.

– Це не просто бюрократія – це кричуще порушення прав тих, хто найбільше постраждав від війни, – заявив омбудсмен. – Соціальний захист має бути доступним для всіх постраждалих вже зараз, без додаткових умов. Ці люди не обирали, де їм стати жертвами війни. Держава має захистити їхні права та гідність. Ми не можемо закривати очі на цю несправедливість! Під моїм головуванням відбулася нарада за участі народних депутатів, представників міністерств та міжнародних організацій. У результаті Мінветеранів підготувало проєкт постанови, що дозволить визнати інвалідність після деокупації територій.

З аналогічною заявою виступив і голова депутатської комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

Вже 30 квітня Міністерство розвитку громад та територій, яке зараз зобов’язали опікуватися питаннями переселенців, ухвалило необхідні зміни в документах і оновило дату початку тимчасової окупації Маріуполя. Згідно з новим указом, місто вважається повністю окупованим 21 травня 2022 року, а не 4 березня, як було вказано раніше, повідомила пресслужба міністерства.

Тобто проблему, яка стосувалась сотень тисяч маріупольців, завдяки їхній активній позиції і залученню медіа – вирішили. Але щодо мешканців інших громад, в тому числі окупованих з 2014 року, то тут ситуація залишилася без змін – постанова №306, яка визначає встановлення зв’язку інвалідності з бойовими діями залежно від географії, не скасована. І проблеми у людей можуть виникати і надалі.

Проте досвід маріупольців показав, що боротися за свої права має сенс.

ЯКІ ПІЛЬГИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ

Перелік пільг для людини, що має інвалідність внаслідок бойових дій, визначає Закон «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту».

Такі люди мають право:

• на отримання знижки на плату за користування житлом і за користування комунальними послугами, знижку на паливо для будинків без централізованого опалення;
• на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту тощо;
• на безплатні ліки, безоплатне щорічне санаторно-курортне лікування, позачергове зубопротезування, право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів;
• на підвищену (на 30-50%) пенсію або державну соціальну допомогу в залежності від групи інвалідності.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ОТРИМАННЯ СТАТУСУ ЛЮДИНИ З ІНВАЛІДНІСТЮ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ

Щоб отримати статус інвалідності внаслідок бойових дій, необхідно зібрати певний пакет документів:

• паспорт та ідентифікаційний код;
• довідку про відсутність судимості, яку можна оформити через портал «Дія»;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) з поліції;
• результати судмедекспертизи;
• заяви, медичні документи

Цей пакет документів треба подати до міжвідомчої комісії, також має бути рішення експертної комісії. У разі позитивного рішення громадянину потрібно звернутися до Пенсійного фонду та управління соцзахисту для оформлення виплат та пільг.