Україно-польський проєкт AmoHive розпочав наукове дослідження поведінки бджіл за допомогою датчиків у вуликах. Співпрацювати з першою у світі ІТ-пасікою готові викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, які пропонують використовувати бджіл у рятуванні людей в зоні бойових дій.
ІТ-пасіка у Васильківській громаді Київської області – це 10 експериментальних вуликів із поліпропілену, оснащених сонячними панелями та сенсорами, якими бджоляр керує зі смартфону. Через застосунок у телефоні можна в реальному часі перевірити температуру у вулику, вологу, вагу назбираного меду, є також функція GPS-навігатора. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти надходить на телефон у вигляді графіків. Дані накопичуються, аби формувати для бджоляра прогнози: якщо певна вологість буде впродовж трьох днів, то можуть захворіти бджоли – отже, потрібно реагувати.
Над створенням такого вулика працювала команда фахівців із України та Польщі. Патент на свій винахід вони оформили в Україні. Вулики із датчиками вже є в інших країнах світу, але у такій кількості – вперше.
Експериментальна пасіка працює другий місяць. У травні вулики заселили бджолиними родинами трьох порід – Українська степова, Карпатка та Карніка. Зараз на пасіці спостерігають за тим, як поводяться бджоли, та регулюють показники їхнього утримання, які впливають на кінцевий результат – кількість зібраного меду.
– Україна щороку збирає багато меду, бо має для цього чудовий клімат. Наприклад, у Польщі у травні бджоли лише починають збирати мед, а в Україні вже качають першу партію. Ця різниця – колосальна, коли йдеться про масштаби країни і тих, хто долучений до бджільництва, – вважає співавторка проєкту AmoHive Александра Курдіна. – Ми кажемо, що в Україні мед є наліво і направо, такого немає ні у Польщі, ні у Канаді.
Цікаво, що Александра – полька, але її бабуся та дідусь – українці, яких радянська влада під час операції «Вісла» виселила з рідної домівки до Польщі. Від них вона чула українську мову, і у 14 років вирішила, що має вивчити її:
– Думаю, що це був голос предків, які говорили у мені. На мене дивилися дуже дивно, багато хто питав:, нащо мені та українська? Але час показав, що то було правильне рішення. Зараз, коли я приїжджаю до посольств, міністерств, українських наукових установ, це дуже допомагає – на мене дивляться, як на свою.
Команда проєкту намагається озброїти бджолярів новими технологіями, щоби пасіки більше не перебували у ХІХ столітті.
– Ми спробували модернізувати процес – поєднати ІТ та бджільництво, аби полегшити роботу бджоляреві. Наш проєкт потребує багатьох спостережень, досліджень, тож будемо раді співпрацювати зі школярами, студентами та поширювати ідеї ІТ-бджільництва.
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля з 2014 року вже двічі релокований – спочатку з Луганська до Сєвєродонецька, а 2022 року – до Києва. Викладачі кажуть, що охоче долучаться до досліджень ІТ-пасіки і вже запропонували додати до датчиків у вулику датчик іонізації. Завдяки цьому продуктивність бджіл зростатиме, патогенна мікрофлора зменшуватиметься, відтак бджоли будуть менше хворіти та продуктивніше працювати.
– Використовувати бджіл можна у різних сферах, вони можуть бути корисними у агросекторі, гірничому виробництві,цивільній безпеці та фармації, – каже декан факультету здоров’я людини професор СНУ Вадим Тарасов. – Наприклад, можна використовувати бджіл, аби дійти до шахти чи завалів зруйнованих будинків, чого зараз багато на Сході через війну. Розумний вулик допоможе спостерігати за поведінкою бджіл, аби розуміти ризик знаходження там людей. Також можна аналізувати мед на вміст важких металів біля таких об’єктів, і прогнозувати, що треба зробити для очистки цього простору. Ми зі студентами охоче б долучилися до таких досліджень.
Тим часом на пасіці майбутні бойові бджоли продовжують свою буденну роботу – збирають мед. А власники ІТ-пасіки прагнуть поширити про них інформацію, аби якомога більше людей дізналися про нові можливості українського бджолярства.
Наталка СТЕПОВА
