Донеччанка Олена Брюховець – керівниця Харчового кластеру Східної України. Торік підприємниця переїхала з Мирнограда до Івано-Франківська. На Донеччині Олена виготовляла заморожені напівфабрикати, на новому місці довелося повністю змінити асортимент. Наша героїня розповіла про особливості ведення бізнесу на заході країни та звідки бере ресурс на навчання інших підприємців.

Олена належить до тих небагатьох представників бізнесу, яким вдалося скористатися пропозицією держави щодо релокації виробництва – її обладнання їхало з Мирнограда вагоном Укрзалізниці. Поки шукала приміщення для відновлення роботи, почалися вимкнення електрики, тож повноцінно жінка запустила бізнес лише взимку.

Підприємниця планувала, що в Івано-Франківську буде, як і раніше, виготовляти та продавати заморожені напівфабрикати. Але виявилося, що конкуренція на цьому ринку доволі гостра, отже доведеться змінювати напрямок діяльності.

– Я багато думала, що нового можу виготовляти у своєму цеху. Врешті з партнером вирішили робити фастфуд: шаурму, піту, хотдоги. Ця продукція завжди користується попитом, – розповідає Олена.

Виробництво та невелика кав’ярня під назвою «Майстерня смаку» розташовані у підвальному приміщенні, тож працюють навіть під час повітряної тривоги. За словами донеччанки, бізнес на заході України має свої особливості. Наприклад, тут не прийнятно працювати у вихідні, що дивно для східняків. Ще кілька місяців тому кав’ярня чекала на відвідувачів по суботах, але вони не приходили, тож довелося на всі вихідні зачинятися.

Олена вважає, що справа розвиватиметься, адже місцевим до вподоби її вироби. Каже, що наразі у неї найсмачніша піта у Франківську. До речі, основу-тісто для піти вона замовляє в ізраїльтянина з Умані.

Новим напрямком для підприємниці стало також виготовлення моті – японських солодощів, які не потрібно випікати. Технологія їх приготування непроста: тісто спочатку заварюється, потім заморожується і лише після цього з нього формуються кольорові солодкі кульки з начинками із крем-сиру або фруктів. Можна додати мартіні чи шампанське, тоді виходять алкогольні десерти. Вартість одного моті за умови гуртового замовлення складає 40 гривень.

– Більшість моті виготовляємо на замовлення. Це недешевий, але дуже смачний десерт. Зараз у місті його мало хто робить, тож я вирішила цю нішу зайняти. Вже налагодила співпрацю з місцевими кав’ярнями. У нас є сім невеличких бізнесів – постійних замовників, деякі з них теж переселенці. У такий спосіб підтримуємо одне одного.

Коли Олена перепрофільовувала свій бізнес і зверталася за порадами та консультаціями до знайомих виробників-харчовиків, в неї виникла думка про організацію майстер-класів для таких, як вона – підприємців, змушених підлаштовуватися під потреби ринка. У жовтні Олена виграла грант від проєкту, що фінансується урядом Німеччини у співпраці з Програмою розвитку ООН в Україні, і днями розпочала навчальний курс для всіх охочих. Крім лекційних матеріалів, які будуть розміщені на онлайн-платформі у вільному доступі, запланована практика – у «Майстерні  смаку» відбудуться групові заняття з приготування вареників, десертів, моті та м’ясних страв за технологією су-від.

– Я готова надати власне обладнання та виробничі потужності, аби людина спробувала себе на професійній кухні. Також можу поділитися рецептами, секретами приготування різних страв. Я вірю, що це допоможе підприємцям-початківцям або тим, хто лише думає про власну справу. З тих реєстрацій, які я отримую, бачу, що люди готові приїхати навіть з інших міст, аби спробувати щось створювати на кухні у цеху, дізнатися технологічні карти страв.

На питання, де двічі переселенка з Донецька знаходить сили, аби розпочинати щось нове та ще й вкладатися у навчання інших, Олена порівнює себе зі свічкою:

– Є свічка, яка затухає, а є така, яка горить та гріє своїм теплом усіх довкола. Я обираю другий варіант.