Цей календарний рік почався надскладно: масові ворожі атаки на енергетичну структуру країни, блекаути, відсутність опалення на тлі сильних морозів. Але для переселенців-пенсіонерів і отримувачів інших виплат несподівано настала ще одна катастрофа: Пенсійний фонд України масово припинив виплати. Після скандалу визнав помилку і пенсії поновив, але питання залишилися. Розбираємося, чому виникла така колізія, як виправити ситуацію і які законодавчі норми виглядають не просто як незручні, а однозначно – дискримінаційні.
ЗАЯВА ПРО ПЕНСІЮ, ЩО НЕ ІСНУЄ
У січні не дочекалися своєї пенсії багато з тих, хто раніше й не підозрював, що Пенсійний фонд може мати до них якісь претензії. Пенсіонери, які виїхали з небезпечних районів з початком повномасштабного вторгнення після лютого 2022 року, отримували свої виплати без усіляких додаткових умов. Інформація, що пенсії у січні не буде, стала для них шоком.
– Я досягла пенсійного віку вже в евакуації: восени 2025 року оформила пенсію у Кривому Розі. Пройшла усю епопею, почала надходити пенсія на банківську картку, – розповідає Ганна Л., переселенка з Донеччини. – В січні подумала, що це просто затримка: початок року, буває. Але мені зателефонувала колишня колега: каже, нам усім зупинили пенсії, бо треба було написати заяву, що ми не отримуємо виплат від РФ! Я була шокована: по-перше, я евакуювалася, коли ще моє місто не було окуповано, як би я ці виплати отримала? А по-друге, коли я кілька місяців тому оформлювала пенсію, чому в мене не попросили подати цю заяву?
Пані Ганна права: згідно п. 5 Постанови КМУ №299 від 11.02.2025, саме на Пенсійний фонд покладений обов’язок забезпечити до 31 грудня 2025 року проведення заходів щодо підтвердження інформації про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ пенсіонерами, які проживають на ТОТ, та пенсіонерами, які під час тимчасової окупації виїхали на підконтрольну Україні територію. І сповістити пані Ганну про необхідність написання цієї заяви мали саме працівники Пенсійного фонду, які оформлювали їй пенсію. Чи надіслати смс, чи зателефонувати, щоб повідомити пенсіонеру, що він має це зробити.
Але неповороткість системи, необізнаність працівників та відсутність якісної комунікації призвели до того, що пенсіонери-переселенці масово залишилися без виплат саме через те, що не знали про ту заяву, хоча певним чином пройшли ідентифікацію. І тільки після гучних обговорень у суспільстві Пенсійний фонд автоматично поновив виплати тим, хто не отримав їх саме з цієї причини.
– Думаю, не має сенсу казати, що власниця квартири, яку ми орендуємо, про усі ці нюанси слухати не схотіла, – з сумом каже пані Ганна. – Довелося позичати у знайомих. Зараз мені виплатили за два місяці, але тепер якось треба витримати черги в ПФУ, щоб до квітня запевнити, що я не «просочилась» через лінію фронту, щоб отримала пенсію РФ у своєму знищеному місті. Бо коли там почалися бойові дії, я ще навіть не мала на неї права!
Для таких, як пані Ганна, необхідність подавати заяву, дійсно, виглядає абсурдно: якщо людина виїхала з територій, які потім окупували, не маючи ще статусу пенсіонера, яка вірогідність, що вона поїхала, наприклад, до зруйнованого Бахмут, щоб це зробити? І подібних нюансів ще багато.
– Впевнена, що потрібно міняти пункт 14.4 Закону України про загальнообов’язкове пенсійне страхування, де прописано, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ, – пояснює юристка ГО «Донбас СОС» Наталя Юрлова. – Це суперечлива правозастосовча практика, яка негативно вплинула на реалізацію права на пенсійне забезпечення сотень тисяч громадян України. Точно варто б було виключити з переліку осіб, що мають подавати таку заяву, ветеранів й учасників бойових дій, дітей захисників, які втратили годувальника через війну. Це захисники України, яке вони мають відношення до правової системи РФ? Жодного. Вони воювали проти РФ. Це абсурдна ситуація!
ІДЕНТИФІКУВАТИСЯ НЕ ТРЕБА, АЛЕ… ТРЕБА
Як не парадоксально, на просте запитання, має чи не має пенсіонер, який переїхав до вільної частини України, проходити щорічну ідентифікацію, чіткої відповіді досі немає. Попри те, що Постанова 299 позиціонувалася як така, що має припинити дискримінацію переселенців, виявилося, що зміни тільки додали хаосу та проблем.
Постанова визначила умови пенсійних і страхових виплат для трьох категорій одержувачів:
- тих, хто тимчасово проживає за межами України;
- тих, хто проживає на тимчасово окупованих територіях;
- тих, хто виїхав з таких територій і проживають на підконтрольній Україні території.
Якщо для перших двох категорій умова продовження виплат сформульована буквально як обов’язок щорічного проходження ідентифікації, то для третьої передбачили тільки необхідність підтвердження неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ.
Звідки ж вимога ідентифікації, якщо в Постанові це не зазначено? Сам міністр соціальної політики заявив, що пенсії наразі автоматично поновлюють тим, хто пройшов ідентифікацію, але не написав заяву. Але понад 200 тисяч людей в Україні, яким припинили виплати, жодної спеціальної ідентифікації й не проходили.
Виявляється, що проблема захована у внутрішній системі Пенсійного фонду. Бо попри свою активність, якої для звичайного пенсіонера достатньо, щоб ПФУ вважав його живим і присутнім на території країни, пенсіонери-ВПО залишалися «невидимими» для розпорядника їхніх пенсій.
Як так? Більшість із цих людей оформили довідку переселенця в інших областях України та щомісяця отримували пенсію. Вони проявляли себе на території України: знімали кошти в банкоматах чи розраховувалися в магазинах, отримували нові картки в банках, інформація про них була у єдиній інформаційній базі ВПО, вони навіть приходили у відділення Пенсійного фонду чи до спеціаліста в ЦНАПі, щоб, наприклад, оформлювати субсидію. Але усі ці дії не стали гарантією, що пенсія продовжить надходити, якщо… пенсійна справа була заведена у населеному пункті, який тепер знаходиться в окупації.
– У червні 2025 року ми виїхали з Курахового, звернулися до ЦНАПу, отримали довідки ВПО, оформили державну допомогу для переселенців, – розповідає пані Марія історію свою та чоловіка. – І в січні – сюрприз! Виплати ВПО є, а пенсії – немає. Бо, виявляється, ПФУ вважає, що ми досі перебуваємо на окупованій території, тому маємо пройти обов’язкову ідентифікацію. Тобто, вони ж призначають нам виплати, як переселенцям, після нашого фізичного візиту до ЦНАПу, але продовжують вважати, що ми перебуваємо там, де заведені наші пенсійні справи?
До речі, ніякої умови щодо обов’язкового переведення після переїзду пенсійної справи ніхто не озвучував. Ба більше, правозахисники пам’ятають, як саме ця процедура для переселенців першої хвилі у свій час ставала причиною багатомісячних затримок виплат. Тому радити робити це зараз не поспішають.
«Чому ж протягом 2025 року більшість юристів рекомендували проходити фізичну ідентифікацію? – пояснює на своєму сайті юридичний відділ БФ «Право на захист». – По-перше, з огляду на практичні проблеми реалізації Постанови №299, зокрема неналежний рівень організаційного й технічного забезпечення процедур і механізмів підтвердження факту неодержання пенсії від РФ. По-друге, через те, що на практиці механізми оскарження рішень, дій або бездіяльності органів ПФУ не демонстрували належної ефективності. Навіть ухвалення судових рішень на користь пенсіонерів не гарантувало виплату заборгованості. За таких умов до грудня 2025 року проходження фізичної ідентифікації залишалося найбільш зручним і реалістичним способом забезпечення виплати пенсій».
Тож, станом на зараз проходження цієї ідентифікації усіма категоріями пенсіонерів-ВПО виглядає обов’язковим. Бо попри рекордні черги для проведення фізичної або відеоідентифікації, це поки єдиний зрозумілий алгоритм для отримання пенсії. Допоки державні інституції не припинять, нарешті, перекладати на плечі людей власні функції донесення релевантної та однозначної інформації.
Наталя ЮРЛОВА, юристка ГО «Донбас СОС»:
– Ідентифікацією можна вважати будь-яку процедуру, яку так чи так проходять всі пенсіонери, оформлюючи картки, отримуючи пенсію від листоноші чи подаючи якісь документи щодо пільг чи виплат. Подібні дії мають застосовуватися Пенсійним фондом як ідентифікація автоматично для усіх пенсіонерів: місцевих мешканців чи переселенців.
Але без кардинальних змін, на яких наполягають правозахисники, через рік ми знову можемо опинитися в ситуації, що людям припинять сплачувати пенсії, бо їх «не побачать». Тож, ми чекаємо на чітку комунікацію і чіткий алгоритм, що робити людям. Бо це не громадськість має придумати, це мають бути Пенсійний фонд і Міністерство соціальної політики. Вони мають сказати, що робити, щоб, по-перше, зараз розв’язати цю проблему, а по-друге, не повернутися до такої ситуації через рік.
