Наприкінці жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що уряд планує нарахувати кожному українцю, який залишається в країні, тисячу гривень. Така підтримка має за мету допомогти родинам пережити зиму, яка очікується для нас зовсім не простою. Але ця інформація викликала палкі дискусії і навіть народила кілька петицій, в яких люди вимагають скасувати «благо для всіх». «Схід NOW» поцікавилася, чому ця ініціатива стала тригерною, і проаналізувала можливі ризики. 
ЗАПИТ НА СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Осінь 2024-го виявилася багатою на непопулярні ініціативи, які стосуються як наповнення бюджету, так і використання бюджетних коштів. Почали з переселенців. Виплати, які в народі називають «переселенськими», не просто припинили певним категоріям, а й подекуди почали вимагати повернути ті, що вже були нараховані. Позбавити двох тисяч щомісячної допомоги, наприклад, могли літню людину після планової індексації пенсії – враховувалося перевищення межі у 9 444 навіть на кілька гривень.
Гострим питанням виявилися й зміни у оподаткуванні. Верховна Рада проголосувала за законопроєкт щодо збільшення податків, зокрема збільшення військового збору з 1,5 до 5% та впровадження військового збору для ФОПів. 28 листопада президент підписав цей закон.
Звісно, усі ці неприємні моменти влада намагається пояснити: країна, яка вже десять років знаходиться у стані війни, а три роки – потерпає від повномасштабної агресії росії, має економити бюджет та підвищувати видатки на оборону. І саме тому обіцянка роздати тисячу гривень усім – без вивчення необхідності, без адресності викликало обурення. Запит на справедливість, який завжди є в українському суспільстві, був знівельований.
– На тлі величезної дірки в бюджеті, підняття податків, ситуації на фронті, нереального розгулу корупції цю тисячу сприймаю як глузування з населення, – вважає Ірина Панасенко, переселенка з Бахмута. – Це я не торкаюсь теми, де та на що ці копійки можна витратити! Ну навіщо так дратувати суспільство?
Щоб зупинити цю ініціативу, українці навіть зареєстрували кілька петицій, в яких вимагають використати ці гроші на інше, зокрема на реабілітацію військових. Наприклад, пенсіонерка 1945 року народження пропонує скерувати їх для масового виробництва дронів «Паляниця».
ЗАПАХ ВИБОРІВ
На якомусь етапі дискусії влада пояснила, що ці кошти – залишок недовикористаної допомоги партнерів, яка, за умовами, не може бути безпосередньо спрямована на військову галузь. А можливість задонатити тисячу зокрема й на військові потреби, стала певним компромісом для тих, хто вважає подібні акції марнотратством.
– А ще, ймовірно, це можливість дати грошей конкретним галузям економіки в стагнації – бо цю тисячу можна не на все підряд використати. Пряме фінансування приватних компаній з держбюджету є складним, а через таку роздачу можна буде принести ці гроші в обіг, – припускає журналістка з Бахмута Анна Сердюк.
Однак, не дуже вдала комунікація влади, яка виглядає виключно як коментарі конкретних чиновників, народжує доволі логічний скепсис: люди не можуть не порівнювати цю ініціативу з різноманітною передвиборчою «гречкою». І хоча про вибори під час війни серйозно ніхто не говорить, про створення такої атмосфери можна дискутувати.
– Є певний прошарок суспільства, які запам’ятають цю новорічну тисячу… І подумають, що такий формат стосунків «влада-народ» є нормальним, і треба більше і частіше, – вважає Ганна Кречкіна, переселенка з Горлівки. – Мені насправді не подобається думати про цю людську рису, і я б краще не вірила в існування такого типу мислення. Але, на жаль, неодноразово доводилося чути: «Всі крадуть! Ці хоч діляться!».
КАРТКОВІ КОЛІЗІЇ
Звісно, грошова допомога в цілому не може не викликати позитивних емоцій у людей, чия фінансова спроможність суттєво зменшилася через війну. Українці, які відчувають потребу в такій підтримці, активно цікавляться, як її можна отримати і на що витратити. Однак цим людям треба дещо знати про процедурні моменти.
Власне, сама програма «єПідтримка» реалізується через застосунок «Дія» у формі нарахування 1000 гривень на спеціальну картку «Національний кешбек».
Аналізуючи постанови Кабінету Міністрів України №952 від 20.08.2024, №1122 від 24.09.2024 та заяви про відкриття рахунку для послуги «Національний кешбек» юрист Владислав Чумак говорить про низку потенційних юридичних ризиків для користувачів.
– Йдеться про доступ до інформації про всі поточні рахунки. Згідно з умовами договору на відкриття картки «Національний кешбек», який дійсний 20 років, користувач надає банку дозвіл на аналітику платіжних операцій по всіх поточних рахунках, а також потенційно відкритих у майбутньому. Це може означати, що банк матиме доступ до інформації про всі транзакції клієнта, навіть якщо вони не стосуються безпосередньо програми. Це створює ризик надмірного розкриття фінансової інформації клієнта без його конкретної згоди на кожну транзакцію, – пояснює Владислав.
Також можлива передача даних третім особам. Відкриття рахунку передбачає можливість передавання банком інформації, що становить банківську таємницю, третім особам, визначеним у Постанові КМУ. До таких третіх осіб належать Мінекономіки, Мінцифри, Державна податкова служба України та інші технічні адміністратори системи, що здійснюють контроль за фінансовими операціями. Клієнт може не знати, що передача інформації може включати деталі всіх фінансових операцій, що потенційно порушуватиме конфіденційність.
Викликає занепокоєння й процедура відкликання згоди та закриття рахунку. Клієнт має право відкликати свою згоду на розкриття інформації шляхом подачі заяви про закриття поточного рахунку. Зробити це можна через мобільний застосунок або візит у відділення банку. Однак, це може створити правову та адміністративну складність, оскільки наявність невикористаних коштів на рахунку потребуватиме їх повернення до бюджету, а не переведення на інший рахунок або видачі готівкою.
Варто знати й про зміни в умовах договору, які можуть бути односторонніми. Банк може змінювати умови договору, інформуючи клієнта про зміни через електронну пошту або інші канали зв’язку.
– Клієнт має право відмовитися від нових умов, але якщо він не реагує на повідомлення, вважається, що зміни автоматично прийняті. Це створює ризик автоматичного прийняття нових умов, які можуть бути менш вигідними для користувача, – стверджує юрист.
Отже, відкриття рахунку для «Національного кешбеку» містить низку юридичних ризиків, пов’язаних із конфіденційністю, відкликанням дозволів та змінами в умовах договору. Користувачам слід уважно ознайомитися з усіма умовами та правами, перш ніж погоджуватися на участь у програмі.
ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ ТИСЯЧУ ЧЕРЕЗ УКРПОШТУ ТА ЧЕРЕЗ БАНК
Допомога від держави за програмою «Зимова єПідтримка» є одноразовою та буде доступна для українців, які перебувають в Україні, в тому числі дітям. На це держава витратить 35 млрд гривень.
Діятиме програма упродовж грудня 2024 – лютого 2025 року. Отримати тисячу можна буде за допомоги застосунку «Дія» та картки «Національний кешбек».
Як отримати допомогу пенсіонерам та людям з інвалідністю 1-ї та 2-ї групи:
- За допомоги Укрпошти. Перелік тих, хто може отримати допомогу через «Укрпошту», формує Міністерство соціальної політики України. Ті, хто увійдуть у перелік на отримання коштів через Укрпошту, не можуть подати заявку через «Дію».
- Через банк можуть оформити люди старшого віку 65+, які не мають «Дії», та люди, у яких через релігійні вірування відсутній код.
ІСТОРІЯ «ТИСЯЧ» ВІД ВЛАДИ
У 2008 році тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко пообіцяла повернути гроші усім вкладникам Сбербанку СРСР, але обіцянка перетворилася на тисячу гривень без урахування суми вкладу. Тоді, до зміни курсу долара, це складало 200 доларів. Грошей, які виділила держава на «Юліну тисячу», вистачило тільки на виплати половині з тих, хто зареєструвався – її отримали 6,4 млн українців.
На тих же вкладниках зіграв у 2012 році Віктор Янукович, який використав обіцянку в своїй передвиборчій агітації. Ця «Вітіна тисяча», приурочена до парламентських виборів, обійшлася бюджету у 4,55 млрд гривень, але на її отримання зареєструвалися трохи менше половини з тих, кому не дісталося минулого разу. Ціна популізму тоді склала 125 доларів.
Свою першу «ковідну» тисячу чинний президент Володимир Зеленський оголосив під час пандемії. Повнолітні українці (а пізніше й підлітки з 14 років), які вакцинувалися від коронавірусу, отримали її на віртуальну банківську картку і могли витратити тільки на певний перелік послуг та товарів. Виплати, еквівалентні 36 доларам, припинилися з початком повномасштабної війни.
