Допомагати людям виїжджати з тимчасово окупованих територій Діна Уріх почала з 2022 року, а восени 2025-го вона стає програмною директоркою благодійного фонду «Плахта», який фокусується на молоді 18-25 років. Це люди, які вперше в житті залишають сім’ю та вперше взаємодіють із будь-якою державною системою. Вони виросли в окупації, і для багатьох із них втеча на територію, підконтрольну Україні – це перший самостійний вибір і перший серйозний конфлікт із сім’єю. Бо часто родина або відверто проросійська, або «поза політикою», і не просто не допомагає з виїздом, а й активно перешкоджає.
СУПРОВІД ВІД «ПЛАХТИ»
– Наша допомога починається, коли людина ще знаходиться на ТОТ. По-перше, ми можемо допомогти виїхати – це дуже складний етап, мало хто ним займається. А ми створюємо легенду для фільтрації, прокладаємо маршрути, допомагаємо отримати посвідчення на повернення в Україну, яке іноді називають «білим паспортом».
Коли людина вже прибуває у вільну Україну, забезпечуємо їй першу грошову emergency-виплату. Наразі це 6600 гривень, їх ми можемо надавати навіть без документів, щоб у людини було хоч щось. Плюс сплачуємо за житло в хостелі на перший час, знаходимо продуктові набори.
Надаємо повний супровід із документами. Молода людина все життя жила з батьками й сама не взаємодіяла з системою. Тому її потрібно «за ручку» провести, щоб подати на перший паспорт. Без паспорта людина не може офіційно працювати, орендувати житло, отримати державну допомогу або повноцінно лікуватися. Далі оформлюємо ІПН, довідку ВПО, відкриваємо банківський рахунок.
Бувають випадки, коли юнаки потребують медичної допомоги, а в них ще немає документів. У мене був хлопець з пневмонією – потрібна госпіталізація, а в нього ще немає паспорта, про декларацію з лікарем навіть не йдеться. Або дівчинка, яка схопила гнійний гайморит через холод і відсутність опалення. Це не загроза життю, але серйозна історія, яка потребує консультації лікаря, медикаментів. Ми супроводжуємо на цьому шляху, допомагаємо оплатити ці ургентні базові розходи.
ЗАЛУЧЕНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА «ПІДЙОМНІ» 50 000 ГРИВЕНЬ
– Ми працюємо не у вакуумі. Співпрацюємо з ініціативою президента України Bring Kids Back UA, що об’єднує благодійні фонди і координує процес надання допомоги. Спочатку вона була для дітей, депортованих або з окупації. Ми наполягали, що молодь – це «вчорашні діти», які просто не можуть виїхати до 18 років, бо потрібна згода батьків. І з минулого року запрацювала програма їхньої підтримки. За постановою від 1 жовтня 2025 року передбачена державна одноразова допомога – 50 000 гривень. На неї мають право молоді люди, яким не було 18-ти на момент повномасштабного вторгнення.
Але щоб отримати цю допомогу, потрібен паспорт, ІПН, довідка ВПО, банківський рахунок. Саме тому молоді люди потребують підтримки на етапі, коли вони ще без нічого і не можуть отримати те, на що мають право.
ПРОЦЕС ВИЇЗДУ. ЩО ПОТРІБНО
– У 17 років без дозволу батьків виїхати не вийде, РФ не випустить. Звертаюся до юнаків та юнок: будь ласка, не ризикуйте, бо затримають. Спробуйте домовитися з батьками, особливо з матерями. Мама має розуміти – сину виповниться 18, і за ним прийдуть з окупаційного військкомату. Це іноді спрацьовує.
Якщо батьки не дають дозволу, треба чекати до повноліття. У нас є кейси, коли дата перетину кордону – наступний день після дня народження. Зрозуміло, що людина ретельно все планувала, відкладала гроші, чекала…
З документів потрібно українське свідоцтво про народження. Для оформлення посвідчення на повернення дуже бажано мати копію паспорта мами або тата, краще мами. ІПН дуже допоміжний – ми тоді можемо нормально надати допомогу навіть без паспорта. Якщо збереглися шкільні документи, медична картка, щось із домової книги – все буде у нагоді. Бо свідоцтво про народження без фотографії – може, воно й не тобі належить? Ми маємо довести, що людина дійсно є цією людиною.
Не довіряйте «юристам» на ТОТ, які продають непотрібні послуги. Наприклад, рекламують такий сервіс, як переклад з російської свідоцтва про народження. Це ні на що не впливає.
Їхати радимо через Білорусь. Не треба застрягати в третіх країнах – Грузії, Вірменії, Туреччині, Молдові. По-перше, це дорожче. По-друге, буде тривалішим час розгляду звернення на посвідчення на повернення. Консульство в Мінську працює саме на цю цільову аудиторію. Там знають, як зробити це швидко – десь за три дні із заїздом у Мінськ. У найкращих випадках, коли ми заздалегідь попереджені – одним днем.
Не потрібно заздалегідь комусь платити гроші для пересування Україною. На гуманітарному коридорі Мокрини-Доманове з Білорусі в Україну працює транзитний пункт і завжди присутні волонтери. Вас обов’язково зустрінуть, безоплатно нададуть чай, їжу, відвезуть до Ковеля. З Ковеля йдуть потяги по всій Україні – куплять квиток. Дадуть сім-карту для зв’язку. Є можливість одну-дві доби переночувати. Їдете в Київ – ми орендуємо на перший час хостел, допомагаємо розібратися, шукаємо житло.
У будь-якому випадку – звертайтеся до нас за консультаціями.
«НУЛЬОВИЙ КУРС». ЯК ПРОДОВЖИТИ ОСВІТУ В УКРАЇНІ
– Молодь із ТОТ має право пільгового вступу до вищої та фахової передвищої освіти за Квотою 2. Оскільки зрозуміло, що українська історія, мова може бути складною для тих, хто навчався в школі на окупованій території, Міністерство освіти нещодавно запустило програму «Зимовий вступ» – нульовий підготовчий курс від трьох до шести місяців залежно від обраного закладу. За державною програмою абітурієнтам надають гуртожиток і соціальну виплату – 3328 гривень.
Звертатися потрібно не напряму до закладу, а до освітніх центрів «Донбас-Україна» або «Крим-Україна». Тут готують до вступних іспитів по Квоті 2 або до НМТ. Абітурієнти з ТОТ здають історію України, українську мову, математику і предмет за спеціальністю. Вступають без атестату, без паспорта. Атестат роблять згодом на основі цих іспитів.
ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ МОЖЕ ТРИВАТИ МІСЯЦІ
– Глобальною проблемою є те, що немає одного державного органу, який опікується людьми з ТОТ. Було Міністерство реінтеграції, тепер його немає, всі повноваження розпорошені по різних відомствах.
Куди зараз потрапляє молодь з ТОТ? Виплати – до служби у справах дітей. Але чому туди, коли людині 20 років? Може, до Міністерства соціальної політики? Але там купа коридорів. Евакуація – це до Мінрозвитку. Тож молодь звертається до омбудсмана, до представництва президента по Криму, які роблять усе можливе, але вони не можуть видати документи – це не їхня компетенція.
Днями була презентація Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії РФ проти України, 17-ти пріоритетних кроків для президента, уряду. Серед інших, там є крок про врегулювання документування.
Зокрема сьогодні дуже складною є процедура встановлення особи. Потрібно знайти свідків, але коло тих, хто може свідчити, наразі дуже вузьке. Є нюанс із сусідами чи однокласниками – вони мають показати на камеру український паспорт, якого можуть просто не мати. Бували випадки, коли людина вирішує не їхати, бо не знайде свідків.
Коли вже глухий кут – отримуєш відмову від міграційної служби, звертаєшся до суду, щоб тобі встановили особу, де й надаєш зокрема російські окупаційні документи. На це можуть піти місяці.
Отже, нам треба змінити ставлення до інформації з документів, виданих окупаційною владою. Не визнавати паспорти – це інша історія, але було б допоміжним використання окупаційних паспортів із фотокартками як доказ для ідентифікації особи. Чому люди мають доводити, що вони не винні та не є агентами ФСБ? Це порушення прав людини, дискримінація по факту проживання на ТОТ.
ПРО ЩО ВОНА – «УКРАЇНСЬКА МРІЯ»
– Є американська мрія, як людина з нічого стала багатою. А тут українська мрія – вона про волю й гідність. І це не порожні слова. Усі підлітки, які виїжджають, бачать контраст з окупацією, де карається будь-яка ініціатива. Бачать нашу згуртованість, як у нас працюють бізнеси, як люди гідно живуть попри блекаути та обстріли.
Я не бачила жодного, хто б сказав: «Шкода, що я виїхав». Навіть коли проходять усі кола пекла бюрократії, ніхто не хоче повертатися назад. Вони ділять життя на до і після виїзду. Найбільша мотивація: «Тут я можу висловлюватися відверто, спілкуватися з людьми. Не боятися, що на вулиці мене зупинять, схоплять».
Якщо ви прагнете жити гідно, вільно, як людина, яка сама будує власне майбутнє – вам сюди, в Україну. З Росією майбутнього немає. А молодь з ТОТ – це потужний людський потенціал, якщо ми будемо їх правильно підхоплювати, їм допомагати. Ці молоді люди нині активно долучаються до волонтерства, допомагають виїжджати іншим. Навіть, якщо вони потім їдуть за кордон – це краще, ніж наші юнаки та юнки стануть ресурсом для окупантів.
КОНТАКТИ БФ «ПЛАХТА»
- сайт: plakhta.org
- телеграм-канал для звернень: t.me/Plakhta_BF
- електронна пошта: plakhta.org@gmail.com
