До повномасштабного вторгнення Ольга Дрига жила й працювала в шахтарському Торецьку, її будні вимірювалися планами продажів в «Укртелекомі» та діловими зустрічами. Але через вимушений переїзд на Полтавщину життя її родини змінилося. У селі Шершнівці Ольга стала обличчям громадської активності, виграла кілька грантів на розвиток тваринництва та започаткувала соціальну ініціативу з енергійною назвою «Шалений бобер».

ВІД МІСТЯНКИ ДО СЕЛЯНКИ

2014 року, коли війна вперше прийшла на Донеччину, Дриги залишались вдома, не виїжджали. Тоді здавалося, що власна оселя – найнадійніша фортеця. Однак у квітні 2022-го родина Ольги разом із двома синами зачинила двері квартири, яку згодом розіб’ють вщент, як і будинки їхніх батьків та бабусі.

– Ми пожили два місяці в Лубнах. Зрозуміли, що додому вороття немає, а у місті все було зайняте, житло знайти важко. У Шершнівці знайшли вільний будинок – там спокійніше, а головне, є земля, на якій можна щось створювати власними руками, – згадує Ольга.

Перехід від містянки до сільської жительки не був болючим. Ольга впевнена, що острах перед фізичною працею зникає, як розумієш: коли поруч нема роботи з гідною зарплатою, будеш робити все заради дітей.

Без звичної роботи, з двома дітьми та обмеженими ресурсами, родина шукала способи виживання. Пів гектара землі та пенсія чоловіка по інвалідності стали єдиним джерелом  доходів переселенців з Торецька.

ГРАНТОВА АРИФМЕТИКА ДЛЯ РОЗБУДОВИ ГОСПОДАРСТВА

Написанню грантових заявок Ольга навчилася ще в Торецьку – тоді вони з чоловіком Дмитром займались виготовленням шкіряних виробів, але це було більше як хобі. А на Полтавщині отриманий 2023 року грант дозволив перетворити це захоплення на власну справу: родина почала виготовляти крафтові ремені та гаманці.

До Шершнівки вони переїхали без будь-яких господарських інструментів та техніки. Усе це вдалося придбати завдяки тому, що Ольга виграла ще низку грантів від міжнародних та українських фондів.

Важливим кроком стало системне розширення господарства, де кожен новий інструмент чи споруда ставали частиною єдиного механізму. Спочатку завели курей і качок. Потім з’явилися вівці, але зрештою від цієї ідеї відмовилися, бо попит на баранину виявився низьким. Переключилися на кролів – наразі їх уже понад двісті голів.

Уже власним коштом родина придбала інкубатор, а Дмитро самотужки зробив брудер – спеціально оснащену коробку для маленьких курчат, яка замінює малечі квочку. У планах цього року – почати розводити курчат на продаж.

А ще планують продаж томатів, огірків, перців та розсади, поступово перетворюючи город на стабільний бізнес. Також суттєвий прибуток дає виробництво копченостей – вони опанували його професійно та вже сформували власну базу клієнтів.

«Шалений бобер» розчистив хащі та згуртував громаду

Найбільш впізнаваною ініціативою Ольги став проєкт соціального підприємництва «Шалений бобер». Назва невипадкова. Уздовж Шершнівки протікає річка Сула, а на берегах сумлінно гризуть дерева бобри. Проєкт Ольги Дриги – про конструктивну «шаленість» людей, які розчищають простір для життя.

Ця ініціатива сприяє вирішенню проблеми занедбаних сільських будинків, що роками заростали чагарниками. Вона стала ще гострішою через переселенців, яким треба було десь оселятися. «Шалений бобер» облаштовує ці ділянки та перероблює гілля на щепу, яку можна використовувати для опалення.

Для цього Ольга закупила потужний подрібнювач гілля й організувала «соціальне прибирання»: очистила узбіччя біля осель-пусток, а готову щепу віддала переселенцям та людям з інвалідністю.

Сусіди бачили, як працює Ольга з родиною, і виходили допомагати прибирати своє село. Так «бобер» об’єднав громаду заради спільної мети.

Зараз ініціатива готова до масштабування, але щоб надавати послуги по всій громаді, потрібен іще причеп до автівки. Це дозволило б Ользі з чоловіком їздити по усіх навколишніх селах.

ЯК УСТИГАТИ ВСЕ І НАВІТЬ БІЛЬШЕ

Попри величезне господарство Ольга веде ще й активне громадське життя. Вона є заступницею голови Ради ВПО у Лубнах.

– Я пам’ятаю, як нам було важко перший рік. Тому хочу допомагати іншим, – пояснює жінка, чому долучилась до цієї роботи. – Рада надає консультації переселенцям, допомагає з інформацією про гранти, організовує заходи, співпрацює з благодійними організаціями.

Також переселенка стала «амбасадоркою мирних змін» у проєкті від ГО «Смарта». Завдяки цьому у Шершнівці минулого року провели психологічні тренінги для жінок, облаштували громадський простір, де люди можуть збиратися, спілкуватися: встановили альтанку, лавки, гойдалки, організували свято для дітей.

Ольга Дрига переконана, що життя не зупиняється навіть тоді, коли здається, що все втрачено. Її головна порада всім, хто зараз опинився на роздоріжжі – це активність та постійне навчання. Вона наголошує, що наразі існує безліч можливостей: грантові програми, безкоштовні тренінги від громадських організацій і центрів зайнятості. Головне – не боятися пробувати себе в абсолютно нових сферах.

Ще один важливий аспект – інформаційна гігієна. Ольга радить не виснажувати себе постійним моніторингом новин про зруйнований дім. Цей емоційний ресурс краще спрямувати на творення нового життя.

– Потрібно просто діяти. Якщо ти не будеш рухатися – нічого не буде. Життя триває, і тільки ми самі можемо зробити його кращим на новому місці.