СПРАВА ЖИТТЯ Як дружина УБД з Луганщини відкрила стоматологічний кабінет у Дніпрі

Олена АКУЛОВА Фото з архіву Аліни Кіріної

29-річна лікарка-стоматолог Аліна Кіріна 2022 року втратила дім у рідному Сватовому на Луганщині. Однак на новому місці, завдяки своїй наполегливості та підтримці Українського ветеранського фонду, їй вдалося втілити в реальність мрію свого життя – відкрити власний стоматологічний кабінет.

Шлях Аліни Кіріної у стоматологію був майже визначений долею – бабуся працювала зубним лікарем, і дівчина з дитинства мріяла продовжити її справу.

– Я відчувала, що це моє. Хоча родичі й відмовляли від цієї професії через довготривале і дороговартісне навчання, мені дуже-дуже хотілося, – згадує Аліна.

Велике бажання перемогло – у 2013 році вона вступила до Луганського державного медичного університету. Однак провчилася там лише перший семестр – 2014 року через початок бойових дій і окупацію Луганська довелося перевестися до Полтави.

Її майбутній чоловік Артем, також зі Сватового, на той час служив у Національній поліції та брав участь у бойових діях на Луганщині.

2018 року Аліна повернулася до рідного міста. Професійний досвід здобувала паралельно: у першій половині дня проходила інтернатуру в комунальній поліклініці, а після обіду працювала у приватному кабінеті. Пропрацювавши в приватній практиці майже чотири роки, Аліна остаточно зрозуміла, що далі хоче розвиватися самостійно.

Аби відкрити свій стоматологічний кабінет, Кіріни в центрі Сватового придбали квартиру на першому поверсі, почали там ремонт. Слава Богу, не встигли купити обладнання, каже тепер Аліна. На заваді планам стала війна.

ДОРОГА В НЕВІДОМІСТЬ

До великої війни родина була готова настільки, наскільки це було можливо. Передчуття неминучого змусило їх діяти на випередження – ще 23 лютого 2022 року сумки були зібрані, машина заправлена. Щойно вранці 24 лютого пролунали перші вибухи, вони разом із дворічною донькою негайно покинули дім.

До окупованого вже 8 березня Сватового подружжя Кіріних більше жодного разу не приїжджало навіть за речами.

Напрямок евакуації визначила служба чоловіка – його відділ передислокували на Дніпропетровщину. Спочатку Аліна планувала їхати далі на захід України, але врешті вирішила залишитися ближче до Донеччини. Адаптація була складною. «Наче кошеня, яке просто викинули десь у полі», – згадує вона ті часи.

На деякий час Аліна поставила кар’єру на паузу. Дитячі садки не працювали, Артема через специфіку служби місяцями не було вдома, тож довелося доглядати за маленькою донькою. Коли дівчинка підросла, а родина перебралася до Дніпра, жінка знову повернулася до думки про власну справу.

МРІЯ СТАЄ РЕАЛЬНІСТЮ

Поштовхом до дій стала інформація про Український ветеранський фонд, який надавав фінансову підтримку бізнесам, заснованим ветеранами або членами їхніх родин.

– Ми побачили, що серед отримувачів гранту були стоматологи з сімей учасників бойових дій. І вирішили спробувати, – розповідає Аліна.

2024 року подружжя взялося за підготовку заявки. Це була командна робота: Аліна займалася описом концепції, бізнес-процесів та соціальної складової проєкту, а Артем – технічними розрахунками та роботою з онлайн-системами.

Попри природні сумніви, бажання було настільки сильним, що жінка на 80% була впевнена в успіху. І віра та наполегливість дали результат. Наприкінці року родина отримала грант 1,5 мільйона гривень на започаткування власної справи.

За ці гроші придбали дві стоматологічні установки, портативний рентген-апарат, автоклав для стерилізації інструментів, а також найдорожче та найважливіше – стоматологічний мікроскоп вартістю майже пів мільйона гривень.

Після двох місяців пошуків вдалося знайти ідеальне приміщення – кабінет на території Інституту гастроентерології у Дніпрі, де власним коштом Кіріни зробили косметичний ремонт. Погодьтеся, що працювати у медичному середовищі набагато приємніше, ніж серед випадкових магазинів чи офісів.

Весь процес – від затвердження гранту до відкриття кабінету – зайняв трохи більше двох місяців. Вже 9 березня 2025 року стоматологічний кабінет прийняв першу пацієнтку. Нею стала санітарка з медичного закладу, на території якого Аліна відкрила стоматологічний кабінет.

СУЧАСНА СТОМАТОЛОГІЯ З СОЦІАЛЬНОЮ МІСІЄЮ

Проходячи інтернатуру в поліклініці, Аліна зіткнулася з реальністю, де у молодих фахівців майже не було пацієнтів – їх віддавали більш досвідченим лікарям. Натомість, працюючи в наймі в приватній кліниці, вона мала можливість вдосконалювати майстерність та вчитися принципам роботи, орієнтованої на клієнта.

Ці два різні досвіди – роботи в державній структурі та в приватній практиці – вплинули на те, якою роботодавицею Аліна стала сьогодні.

– Я знаю, які бувають роботодавці, я знаю, як це буває. Тому я дуже лояльна до своїх найманих працівників.

Цей баланс лояльності до команди та персональної відповідальності за результат і став фундаментом, на якому будується робота її нового кабінету.

Сьогодні кабінет Аліни Кіріної – це сучасний медичний простір, який надає майже весь спектр стоматологічних послуг: від професійної гігієни до протезування та хірургії. Наявність двох установок дозволяє Аліні, яка спеціалізується на терапії та ортодонтії, працювати паралельно з іншими фахівцями.

Її невелика команда – також переселенці. Медсестрою працює жінка зі Сватового, теж дружина учасника бойових дій, а посаду хірурга-ортопеда обіймає лікар з Лиману – унікальний фахівець, який має освіту і зубного техніка, і лікаря-стоматолога, що дозволяє йому знати всі нюанси протезування зсередини.

У кабінеті діють знижки 20% для військовослужбовців та ветеранів, і 10% – для переселенців. Завдяки «сарафанному радіо», особливо серед військових, кабінет швидко здобув довіру та постійних клієнтів.

Є в Аліни і плани на майбутнє – зокрема, розширити команду, запросити дитячого стоматолога та імплантолога. Але поки вона обережна в прогнозах через безпекову ситуацію в Дніпрі.

Іншим родинам військових, які вагаються, чи варто ризикувати і починати власну справу, Аліна радить не боятися.

– Війна війною, а життя не зупиняється. Треба шукати щось позитивне. Якщо власна справа дасть поштовх та віру в нове майбутнє, то треба пробувати. Цим шансом не варто нехтувати, бо він може даватися один раз.

Поділитися у соцмережах:
Щомісячний розіграш