Центр комплексної реабілітації для людей з інвалідністю «Донбас» – державна реабілітаційна установа з Краматорська, підпорядкована Мінсоцполітики. Подібних центрів в Україні всього чотири, є також у Львові, Вінниці та під Києвом. Їхня головна відмінність від медичних закладів – акцент на професійну реабілітацію та соціалізацію. 2022 року центру «Донбас» довелося залишити п’ятиповерхову будівлю в Краматорську та переїхати на інший бік країни, аж у Прикарпаття.
ЕВАКУАЦІЯ ДОВЖИНОЮ В УСЮ КРАЇНУ
Як і для мільйонів українців, ранок 24 лютого 2022 року для керівниці центру Світлани Фоміної розпочався з вибухів. Проте часу на розпач не було – на реабілітації знаходилися люди з інвалідністю з різних куточків України, в тому числі ті, хто потребував сторонньої допомоги.
Рішення довелося ухвалювати миттєво, згадує Світлана. Перше, що зробили – облаштували укриття для ста людей на цокольному поверсі. Туди ходив ліфт, тож воно було пристосоване для людей на кріслах колісних. До укриття знесли матраци, ліжка, обладнали воду та вбиральню, організували гаряче харчування.
Тих, хто приїхав на реабілітацію з інших міст, почали оперативно відвозити на вокзал і відправляти по домівках. Згодом евакуювали всіх – за різними програмами люди поїхали за кордон або роз’їхались Україною.
Коли пацієнтів вдалося відправити в безпечніші місця, центр перетворився на прихисток для маломобільних мешканців Краматорська та переселенців із Волновахи, Ізюму, Бахмута. Частина колективу, що залишилася, долучилася також до волонтерства на користь військових: плели сітки, шили дощовики. Проте з кожним днем ставало дедалі зрозуміліше – потрібно рятувати не лише людей, а й сам центр.
2014 року, під час окупації півночі Донеччини, колектив та пацієнти вже переживали евакуацію, виїжджаючи до Одеси. Тоді, після звільнення Краматорська, вдалося швидко повернутися. Однак досвід втрати майна підказував директорці: треба зберегти коштовне обладнання.
Почалася титанічна робота: силами невеликої команди з 10-15 людей потрібно було спакувати та вивезти все з величезної будівлі площею 5700 квадратних метрів.
Перший прихисток для обладнання знайшли в Дніпрі. Директор тамтешнього протезного заводу погодився надати приміщення, за що колектив реабілітаційної установи щиро вдячний – інших варіантів тоді взагалі не було. Возили всім, чим могли: і невеликими вантажівками, і особистим транспортом, витрачаючи власним коштом пальне, яке на той момент коштувало шалені гроші.
Та згодом з Дніпра довелося поїхати – спочатку до Стрию, потім до села на Прикарпатті, який був зовсім не пристосований для зберігання обладнання.
Поки майно подорожувало країною, а співробітники були евакуйовані до львівського центру реабілітації «Галичина», Світлана Фоміна об’їхала в пошуках нової будівлі для центру Львівщину, Тернопільщину, Хмельниччину, Буковину, Закарпаття.
Пропозиції були, але часто йшлося або про зруйновані будівлі, що потребували капітальних інвестицій, або про приміщення у віддалених селах, що суперечило самій ідеї соціалізації пацієнтів.
Надія з’явилася несподівано. Дзвінок журналістці з Івано-Франківська, яка порадила звернутися до Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю Миколи Макара, став тим місточком, що поєднав центр з керівництвом Івано-Франківської області. Воно запропонувало приміщення колишньої пульмонологічної лікарні, яку тоді мали намір закривати.
Коли 14 співробітників, які наважилися переїхати, вперше зайшли до цього приміщення в вересні 2022-го, то, за словами директорки, просто заплакали – настільки все відрізнялося від їхньої зразкової сучасної будівлі в Краматорську. Однак взялися до роботи: були одночасно і будівельниками, і прибиральниками, і вантажниками.
Незабаром стара будівля перетворилася на модерний реабілітаційний простір, який став навіть крутішим, ніж у Краматорську – завдяки колосальній підтримці міжнародних донорів та українських благодійників, які допомогли з ремонтом та обладнанням. Приймати перших пацієнтів центр розпочав ще до офіційного відкриття. Поки в одних приміщеннях тривав ремонт, в інших проводилися заняття.
Урочисте відкриття оновленого центру, що отримав символічну назву «Донбас-Прикарпаття», відбулося у травні 2023 року. 2024-го він масштабувався – був відкритий ще один реабілітаційний корпус у селищі Угринові, також фахівці центру працюють на виїзній локації в селищі Богородчани.
БЕЗБАР’ЄРНИЙ БАСЕЙН, ДИТЯЧИЙ ПРОСТІР І ПІДТРИМКА ЗАХИСНИКІВ
Наразі в центрі реабілітації «Донбас-Прикарпаття» – близько 50 співробітників. Залишилась частина старого колективу з Краматорська. Нових людей насамперед брали з-поміж тих, кому нема куди повертатися – переселенців із Луганської області, Мелітополя, Маріуполя. Таких десь третина персоналу. Охоче приймали й місцеву молодь, випускників Івано-Франківського національного медичного університету.
Працюють у реабілітаційному центрі й власне люди з інвалідністю. Серед них – 26-річний Сергій із Краматорська. Хлопець має ментальні порушення, був пацієнтом закладу ще вдома. Коли центр відновив роботу на Прикарпатті, Сергій відновив реабілітацію та із задоволенням погодився на пропозицію працювати прибиральником. Він став частиною великої родини центру та довів, що реабілітація – це й про повноцінну інтеграцію в суспільство також.
Попри шалений темп роботи та постійну боротьбу за виживання, команда центру не полишала мріяти. Однією з таких мрій було створення інклюзивного басейну – простору, де люди на візках могли б безпечно й комфортно отримувати гідрореабілітацію.
На Донеччині пацієнтів возили плавати до Словкурорта, а на Франківщині ніде поруч не було облаштованого місця. Поки влітку 2024 року керівниця Донецької обласної організації людей з інвалідністю Надія Паламарчук не розповіла про важливість будівництва басейна очільнику Донеччини Вадиму Філашкіну.
Цьогоріч наприкінці серпня завдяки фінансуванню з обласного бюджету відкрили унікальний в України літній басейн, який збудували в Угринові всього за п’ять місяців. Його особливість – у повній безбар’єрності: спеціальний підйомник для занурення у воду, зручні поручні по периметру, доступні душові та роздягальні. Реабілітологи центру пройшли відповідне навчання і можуть працювати в басейні інструкторами.
Схожий заклад працює лише для паралімпійців у Яворові на Львівщині. А тут доступ до інклюзивного басейну отримали діти та дорослі, які проходять реабілітацію в «Донбас-Прикарпаття».
Реабілітація дітей – окремий напрям роботи оновленого центру. Стара будівля потребувала значних перетворень, щоб відповідати сучасним вимогам та потребам дітей з інвалідністю. Розуміючи, що найменші пацієнти, особливо ті, хто пережив травму війни та евакуацію, потребують спеціальних умов, команда зосередила зусилля на створенні для них комфортного та функціонального середовища.
Завдяки залученим грантовим коштам, зокрема від організації Save the Children, вдалося профінансувати ремонт та облаштування приміщень саме для дітей. Вони перетворилися на сучасний простір для відновлення та розвитку, оснащений необхідним інвентарем.
Комплексні реабілітаційні послуги тут надають дітям з інвалідністю з усієї України без вікових обмежень. Географія пацієнтів дуже широка: сюди привозять і місцевих дітей, і дітей із прифронтових та деокупованих територій Сходу. Вони приїжджають у супроводі батьків, яким не треба орендувати житло – мама чи тато можуть жити разом із дитиною.
Це знімає з родин значний фінансовий тягар та дозволяє повністю зосередитися на процесі відновлення. Для кожної дитини команда фахівців розробляє індивідуальну програму, яка може включати кінезіотерапію, масажі, фізіотерапевтичні процедури та заняття з психологом.
Допомога ветеранам та чинним військовослужбовцям, які зазнали поранень – це логічне продовження співпраці з ЗСУ ще з часів роботи в Краматорську. Сьогодні захисники та захисниці мають змогу потрапити на реабілітацію позачергово, отримавши направлення від органів соціального захисту населення.
Центр надає допомогу військовим із різними травмами, зокрема з ураженнями опорно-рухового апарату та черепно-мозковими травмами. За кожним пораненням стоїть унікальна історія, тому для кожного військового розробляється індивідуальна програма реабілітації. З відкриттям безбар’єрного басейну з’явилася можливість застосовувати гідротерапію, що значно прискорює відновлення та покращує емоційний стан. Адже комплексний підхід, за яким ведеться робота з військовими, спрямований не лише на фізичне відновлення, а й на психологічну стабілізацію та соціальну адаптацію. Головна мета – не просто поставити людину на ноги, а й допомогти їй повернутися до повноцінного життя, відновити віру в себе та відчуття власної гідності.
ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ КУРС РЕАБІЛІТАЦІЇ
Якщо 2022 року центр надав допомогу тільки 59 пацієнтам, то 2023-го їх стало вже 256. Минулоріч послуги з реабілітації отримала 321 людина, а за вісім місяців 2025 року – вже 470.
Черга на реабілітацію налічує сотні людей з усієї України, понад половина з них – діти. Це свідчить про величезну потребу в якісних реабілітаційних послугах, і центр готовий їх надавати.
Курс стаціонарної реабілітації людина з інвалідністю може отримати один раз на рік. На обох локаціях центру, в Івано-Франківську та Угринові, є як стаціонарні, так і амбулаторні місця.
– Хочеться велику будівлю, щоб ми могли допомагати ще більшій кількості людей, – мріє Світлана Фоміна.
Однак головна її мрія – це Перемога та повернення додому, на Донеччину. Проте, як запевняє директорка, філія на Прикарпатті працюватиме й надалі.
