Підприємниця Ганна Рубан у березні 2022 року виїхала з Донеччини до Німеччини. Втім, життя за кордоном «на чужих хлібах», та ще й далеко від чоловіка, жінці не сподобалося. Відвідавши якось Україну, вона прийняла рішення – повернутися. Для тимчасового перебування обрала Ужгород, бо у рідній Дружківці через близькість до фронту жити з дітьми небезпечно. Як відбулася релокація бізнесу, чого не вистачає для запуску виробництва на новому місці та коли можна замовляти натуральну косметику – Ганна Рубан розповіла «Схід NOW».

У Дружківці Ганна десять років працювала фармацевтом, керувала мережею аптек. Коли 2014 року її власники згорнули діяльність у небезпечному регіоні, для жінки це стало поштовхом зайнятися справою, про яку давно мріяла – створити власну лінійку косметики. Почала з мила.

– Хоча зараз користуватися милом немодно, а його виготовлення є збитковим, бо потребує багато рослинних олій та ефірів, я не приберу його з продажу. Принаймні поки я до цього не готова, бо сама користуюся милом і розумію, яке воно має користь для шкіри. Жоден гель так не миє, – каже підприємниця.

Розпочинати виробництво, каже переселенка, було складно. Адже довелося самій виводити та вдосконалювати формули, випробуючи продукцію на собі та родині.

– Мені хотілося робити все якісно, використовуючи якомога менше хімії, але щоб шкіра аж скрипіла від чистоти. Звідси, до речі, і назва – Do scripa.

Підприємниця писала гранти й отримувала підтримку від міжнародних організацій, брала активну участь у численних ярмарках, виставках, конкурсах. Зрештою її бізнес розширився до асортиментної лінійки з понад сімдесяти одиниць та кількох магазинів у Дружківці та Краматорську. Ганна запросила на роботу помічницю та продовжувала вкладатися у розвиток виробництва.

– Я хотіла, щоб до моєї продукції не було жодних питань, тож дві тисячі євро вклала тільки в сертифікацію якості. Це дуже кропітка робота – усі проби та аналізи треба було надсилати до Києва. Я цим займалася протягом 2021 року і лише 29 грудня отримала сертифікат. А за два місяці почалася війна.

Також підприємниця вклала гроші у розробку – оскільки карантин на той час вплинув на розвиток онлайн-продажів, Ганна відмовилася від роздрібних магазинів, вирішивши просувати продукцію через інтернет. Однак запустити сайт вдалося лише у квітні 2023 року, коли жінка з дітьми вже перебувала в Німеччині.

– Сайт якісний, ми прописали там всі тонкощі. Він працює, туди навіть зараз приходять замовлення. Спочатку я відписувала, що ми не працюємо, пояснювала людям, чому. Зараз вже ні, ба більше – я беру передзамовлення. Ми на етапі запуску, тож сподіваюся потім всіх обдзвонити, виконати актуальні замовлення та знову напрацьовувати клієнтську базу.

Ганна Рубан розповідає, що довго налаштовувалася на поновлення свого виробництва за тисячу кілометрів від дома. Потім шукала, де взяти на це кошти, та людей, хто б погодився це зробити.

– Я писала гранти, зокрема й на релокацію. Один мені погодили. Власне, його коштом ми й перевезли обладнання. Їхати зголосилися лише наші перевізники, з Донеччини. Коли їхала до Дружківки, дуже переживала – місто спорожніло. Поряд із нашим виробничим приміщенням був приліт, вікна повилітали. Коли все там вимивала, то наче й добре вимітала, але скло розсипалося просто в пил і руки все одно порізала.

Багато матеріалів, каже, довелося викинути – термін придатності вже сплив. Дещо зіпсувало скло, яке потрапило в сировину. Тепер потрібно не лише все змонтувати, а й шукати нових постачальників. Але приміщення для роботи в Ужгороді вже знайдене.

– Знайшла сама, бо, як сказали нам у місцевій раді, все вільне, що було, розібрали ще торік. Тепер мені потрібен маркер, машини для розливу й наклеювання. Зараз я сама, працівників поки взяти не можу, бо ще нічого не заробляю, – пояснює переселенка.

Витрати на оренду приміщення, а також покупку нового обладнання частково покриють міжнародні грантодавці. Тож у соціальних мережах Ганна Рубан вже попередила прихильників натуральної косметики про повернення. Сумнівів у тому, що її продукцію купуватимуть, підприємниця не має. Та й сама вже скучила за виготовленими власноруч улюбленими кремами та шампунями.

– Я починала з гідрофільної олії, бальзаму для губ та миловаріння, і шкіра вже скучила за цими засобами. Я довго працювала над шампунем, щоб волосся живилося і блищало, щоб він був і безсульфатний, і гарно пінився. Багато читала, вивчала властивості різних трав та олій. Вийшло! Думаю, ті, хто спробував мою продукцію тоді, також її оцінив і повернеться до мене знову.