Станом на вересень 2025 року зі 100 тисяч жителів Ірпеня 25% складають переселенці. Це потужна сила та великий виклик для міста, розташованого неподалік Києва. Нещодавно там створили раду ВПО, її очолила соціологиня Марина Макуха з Луганщини. Свого часу вона сама пройшла шлях адаптації, інтеграції та прийняття у нову громаду, а тепер допомагає іншим. Що це за орган і як він може допомогти переселенцям, читайте далі.
Марина Макуха – магістерка соціології. Завершивши навчання у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, вона втілювала в рідному Луганську проєкти з соціального інжинірингу, багато цікавилася історією України.
– З дитинства я любила історію, читала багато альтернативних джерел, художньої літератури – освіта соціологині дає можливість співставляти та робити висновки. Інтуїтивно завжди відчувала, що буде війна, що росія нападе на Україну, врешті 2014 року це й почалося. Коли у Криму з’явилися «зелені чоловічки», я не вірила, що це на два тижні. Так спрацювали моя глибинна інтуїція та знання історії, – каже Марина.
Через початок війни на Луганщині жінка разом із рідними залишила домівку та переїхала на Київщину. На новому місці довелося заново «обростати» контактами та соціальними зв’язками. Увесь вільний час Марина присвячувала волонтерству, адже, як сказав їй колись один військовий, якщо ти не можеш бути у ЗСУ, будь подалі від фронту та максимально допомагай армії.
– Після звільнення Ірпеня у березні 2022 року світ дізнався про страшні злочини, які скоювали тут росіяни. Місто отримало нові виклики, а згодом і нову хвилю переселенців, які їхали сюди зі сходу та півдня України. Тому одне з наших найперших завдань – це інтеграція людей у громаду. Мій особистий досвід часто допомагає у цьому. Ми не зможемо допомогти всім – це утопія, але нам по силах спробувати поборотися за кожну людину.
Наразі до ради ВПО – дорадчого органу місцевої влади Ірпеня – входять 18 людей. Це переселенці, представники органів влади та громадськості. У деяких містах України ради ВПО працюють вже п’ять років, тож від них Ірпінська рада готова переймати досвід і кращі практики.
– У нас немає бюджету, щоб втілювати проєкти, але ми маємо людей, зацікавлених у тому, аби допомагати переселенцям. Я завжди вважала, що переселенці – не тягар, а потужний ресурс для громади, і перша хвиля ВПО 2014 року це довела. Я вірю, що й зараз ми можемо показати переселенцям, що є можливості, щоб ми не розділяли людей на свій – чужий. Мені подобається, коли на переселенців кажуть, що це нові мешканці громади.
За словами Марини, з 2022 року портрет мешканців Ірпеня почав змінюватися. Та й саме місто суттєво розрослося саме за рахунок переселенців.
– В індивідуальному порядку я допомагала багатьом людям, які приїхали, знайти роботу, житло, підписати декларацію з лікарем, дізнатися, де є гуртки, творчі секції для дітей, басейн. Але це точкова допомога. Зараз я кажу про те, щоб у всіх людей був доступ до такої інформації, тому потрібна системна допомога. Цим ми й плануємо займатися у раді ВПО.
Як і інші міста та села в Україні, Ірпінь має різні запити від переселенців. Задання з зірочкою – проблеми людей літнього віку, яким зазвичай потрібна допомога з соціальним житлом, адже купити його вони не зможуть. Є категорія людей 35-45 років, які готові купити житло, але на прийнятних пільгових умовах. Для цього їм потрібна робота. І є ті, кого треба спонукати бути активними – «дати вудку, а не рибку», щоб вони хотіли долучатися та змінювати своє життя, а не чекати продуктових наборів від благодійних організацій та постійної опіки від держави.
Аби відреагувати на ці запити, рада ВПО Ірпеня працює над створенням доступної інформаційної платформи, яка міститиме багато корисної інформації для адаптації нових мешканців громади. Зокрема, де можна знайти роботу, як отримати безоплатне лікування, де здається жило, де записатися на бізнес-тренінг, отримати освіту тощо.
– Я знаю, що в Ірпені не вистачає лікарів, при цьому є випадки, що до міста їдуть працювати лікарі з Києва. Для мене це – про брак комунікації. Люди не знають, що в місті є вакансії, що можна працювати тут і тут сплачувати податки. Вірю, що спільними зусиллями ми зможемо донести цю інформацію. Зараз це існує на рівні особистих контактів, а ми хочемо, щоб якомога більше людей побачили ці можливості та скористалися ними. Від цього виграють усі – й жителі Ірпеня, й нові мешканці громади, які нещодавно приїхали до міста, аби стати його частиною, знайти домівку та роботу та врешті отримати затишок.
А ще Марина багато подорожує Україною – цьому сприяє її робота. Тож може багато розповісти і про полтавську рибу, і про бесарабську кухню, і про гагаузькі смаколики. Та й взагалі жінка переконана, що Україна прекрасна у своїй різноманітності.
– Я народилася за радянських часів, тоді було розмитим поняття національності, багато людей записувалися в документах росіянами, бо вони мають російське коріння. А в нашій родини батьки досі згадують випадок, як ще у п’ятирічному віці я сказала, що я – українка. Неважливо, ким за національністю були батьки, я маю приналежність до етносу, до землі, я народилася в Україні, тому я – українка. Я люблю усіх, хто живе у нашій країні – це понад 100 національностей, і я можу з усіма знайти спільну мову. Цьому, власне, також сприяють подорожі.
Найбільше, за чим сумує Марина – це ковиловий степ, що хвилями переливається на сонці. Вона мріє, що обов’язково поїде до українського Луганська та покаже цю степову красу своїм новим друзям, яких нині має по всій Україні.
ТОП-5 ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ ЗА КІЛЬКІСТЮ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
За даними Інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики, станом на 5 червня 2025 року в Україні офіційно зареєстровано 4 594 254 внутрішньо переміщені особи. Це найсвіжіші дані, які вдалося знайти у відкритих джерелах. Бойові дії літа-осені 2025 року, вірогідно, ще більше збільшили ці показники.
- Донецька та Харківська області – серед лідерів за кількістю людей, які були вимушені покинути свої домівки через війну. Звідти до інших регіонів України переїхали понад 500 тисяч людей.
- Далі йдуть Дніпропетровська область і місто Київ (понад 400 тисяч).
- Замикає ТОП-5 Луганська область – 271 436 офіційно зареєстрованих ВПО.
