У 2022-2025 роках через програму «єВідновлення» держава виплатила компенсації за зруйноване або повністю знищене Росією житло більш ніж 180 тисячам родин на загальну суму майже 60 млрд грн. Лише протягом 2025 року виплати отримали 70 тисяч сімей. Проте жодна родина, яка має або мала житло на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), цієї допомоги не одержала. Що відбувається у питанні компенсації втраченої на ТОТ нерухомості, і чому люди, які втратили не тільки майно, а й малу батьківщину та все родинне, що їх тримало на власній землі, не отримують допомогу від держави, розбиралася журналістка «Схід NOW».
ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Закон про початок компенсаційних виплат Верховна Рада ухвалила ще у лютому 2023 року. Він дав надію сотням тисяч переселенців, чиї міста окупувала Росія, отримати можливість розпочати життя на новому місці. Проте коли восени 2023-го уряд розробив механізм імплементації ухваленого закону, більшість ВПО жахнулась – їхні інтереси не були враховані.
Держава поклала право ухвалювати рішення про виплату компенсацій на комісії, які мали б створити місцеві органи влади за участі громадськості. Комісії створили, аж раптом з’ясувалося, що вони не можуть працювати в окупації, тож це й стало причиною того, що всім, хто втратив майно на окупованих територіях, відмовили у праві на отримання компенсацій.
Але посилання на технічні причини, як виявилося, були лише приводом для такої географічної дискримінації. Справжня причина – брак грошей у державі, про що одразу попереджав народний депутат Ярослав Железняк. Коментуючи ухвалений закон, він стверджував, що справжньою проблемою на шляху його реалізації буде не механізм імплементації, а критичний брак коштів.
Натомість громадянам розповідали, що потрібно ухвалювати спеціальний закон, аби компенсації для переселенців, які втратили майно на ТОТ, стали доступними.
У грудні 2024 року такий закон з’явився. Закон №11161 був ухвалений більшістю парламентарів, включно з представниками коаліційної фракції «Слуг народу». Закон урівнював усіх у правах і надавав право отримати компенсацію в обмін на передачу державі прав власності на втрачене в окупації житло. Стали непотрібні комісії та експертизи. Не маєш доступу до житла – отримай компенсацію.
Однак цей закон досі знаходиться на підпису у президента Зеленського. Згідно з Конституцією, він був зобов’язаний або підписати, або ветувати його протягом 15 днів після того, як отримав. Але ухвалений Верховною Радою закон №11161 чекає вже більше року.
КОМПЕНСАЦІЇ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ-ВПО
В листопаді 2025 року уряд ухвалив постанову, якою дозволив видавати компенсацію учасникам бойових дій, які втратили своє житло в окупації, а також військовим, які отримали інвалідність через війну.
І це дуже здивувало переселенців. Виявляється, що для того, аби виплачувати компенсації, ніякого спеціального закону взагалі непотрібно було. Одне лише рішення уряду – і ось вже можна певним категоріям ВПО з тимчасово окупованих територій почати виплачувати гроші, каже маріупольський активіст Євген Сосновський, який сам втратив житло в окупації та уважно відстежує рішення влади щодо врегулювання цього питання.
Втім і тут рішення уряду виявилося недосконалим, бо далеко не у всіх військових приймають заявки на компенсаційний ваучер, який надає право отримати 2 мільйони гривень.
– Щоб подати заявку на компенсацію, потрібна згода обох партнерів – і чоловіка, і дружини. Якщо, наприклад, чоловік знаходиться в полоні, жінці відмовляють у компенсації, – розповів звільнений з полону в грудні 2024 року військовослужбовець Олександр Гуділін.
Є проблема й з призначенням компенсацій за вже поданими заявками.
Наприкінці грудня соцмережами поширювалося відео, на якому військовий намагався з’ясувати, коли почне працювати комісія з призначення компенсацій в одному з київських ЦНАПів. На камеру працівниця ЦНАПу заявила, що комісія в Києві не створена. І не буде створена, якщо тільки змусять. Пізніше в установі заперечили слова співробітниці та повідомили, що комісія вже працює, однак проблема з її роботою дійсно існує.
Військовослужбовець Володимир Чертушкін, нещодавно звільнений з полону, підтверджує такий стан справ. Він подав заявку на отримання компенсаційного ваучера в перший же день прийому – 1 грудня 2025 року. І дуже сподівався до 31 грудня отримати цей ваучер. Але так не сталося – станом на початок січня заявка залишалася «на розгляді». Тоді Чертушкін підготував запит до ЦНАПу Оболонського району Києва, а також до КМВА, в якому поцікавився, чи створена комісія, коли вона почне роботу, і чому норма закону про 30-денний термін розгляду заяв не дотримується.
Замість конкретної відповіді він отримав довжелезного листа-відписку, в якому пояснюється, що комісія з розгляду заяв на компенсації створена 26 грудня. Тобто в січні ця комісія вже мала б розглянути подані заявки, натомість вона не встигла навіть повністю сформуватися, обрати керівника та секретаря і, звісно ж, не змогла розпочати роботу.
– У мене є колеги в Дніпрі, які, так само як і я, подавали заявку 1 грудня, і вони вже отримали свої ваучери. Тож я так розумію, швидкість ухвалення рішення залежить від позиції місцевої адміністрації, яка або хоче допомагати, або не хоче допомагати, – прокоментував ситуацію пан Чертушкін.
Йому навіть здалося, що в КМВА присутнє упереджене ставлення до переселенців, оскільки комісія для видачі компенсаційних сертифікатів киянам працює активно й майже щоденно ухвалює позитивні рішення щодо постраждалих від російської агресії містян. А ось для допомоги військовим-переселенцям навіть на нараду не в змозі зібратися.
Тож загальна ситуація така: станом на початок січня 2026 року військовослужбовці, які втратили житло на ТОТ, подали понад 25 тисяч заяв на житлові ваучери. А позитивні рішення затверджені лише щодо 800 таких ВПО на суму 1,5 млрд грн.
КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЖИТЛО, ВТРАЧЕНЕ З 2014 РОКУ
З компенсаціями за житло, втрачене після окупації 2014 року, ситуація ще гірша. Необхідність виплачувати компенсації й тим українцям, хто вже дванадцятий рік поневіряється без житла, постійно обговорюється громадським сектором та представниками влади. Але рішення досі не ухвалене.
У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №13136, який мав би виправити цю ситуацію та відновити справедливість. Принаймні там пропонується бодай напрацювати механізми допомоги переселенцям за житло на ТОТ, до якого вони втратили доступ після 19 лютого 2014 року. Але цей законопроєкт досі нерозглянутий.
Тож переселенці з Донецька та Луганська покладають сподівання на закон №11161, про який ми писали вище. Він має допомогти не тільки ВПО, які втратили домівки після початку повномасштабного вторгнення, а й усім іншим переселенцям.
НАДІЯ НА ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВОСУДДЯ
Поки держава Україна шукає можливості для того, щоб допомогти людям відновити своє право на житло, юристи радять звертатися до Міжнародного реєстру збитків. Він був створений під егідою Ради Європи для фіксації втрат, які понесли українці унаслідок російської агресії.
За словами юристки правозахисної організації «Донбас СОС» Наталії Юрлової, наразі процес погодження компенсаційних механізмів згідно з цим реєстром знаходиться у своїй фінальній стадії.
– Це не означає, що вже завтра стартують виплати, проте початок близько. Компенсації виплачуватимуть поступово, у порядку подання заяв. Зараз міжнародні інституції формують бачення масштабів збитків. Тому чим більше буде заяв від українців, тим краще, – вважає юристка.
Вже відкрито 13 категорій заяв, зокрема на компенсації через втрату рідних, втрату майна, житла, навіть через сам факт вимушеного переселення. У наступному числі газети ми детально розповімо про те, як самостійно подати заяву до Міжнародного реєстру збитків – не пропустіть!
Європейське правосуддя діє повільно, але невідворотно для агресорів. Будемо сподіватися, що й Гаазький трибунал для російських військових злочинців також скоро запрацює.
