Війна залишила сотні тисяч українців без даху над головою: чиїсь будинки розбили окупанти, а хтось вимушено залишив захоплені росіянами населені пункти. Наразі держава розглядає різні варіанти, як забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб. Розказуємо про тих, кому пощастило скористуватися державними програмами.
РОДИНА З ВОЛНОВАСЬКОГО РАЙОНУ ОТРИМАЛА СЕРТИФІКАТ НА НОВЕ ЖИТЛО
Прифронтове село Багатир знаходиться у Великоновосілківській громаді Волноваського району. Попри часті обстріли російських окупантів деякі мешканці з різних причин відмовлялися від евакуації та сподівалися на краще. Серед них була й родина Філахтових. Проте ніч з 18 на 19 вересня 2023 року більше не залишила для них вибору.
– Перший вибух вибив вікна, другий – обвалив дах. Це відбулося дуже швидко – ми навіть не встигли спуститися у підвал. Мене прибило до стіни пластиковою віконною рамою, я була вся у крові. А інше вікно ледь не травмувало чоловіка – пролетіло над диваном, на якому він лежав. У темряві чоловік ледь піднявся на другий поверх та відкинув від мене раму, – згадує Ольга Філахтова.
– Щоб нам врятуватися з-під завалів, мені довелося виламувати ногою вхідні двері, які заклинуло після вибухів, – додає Володимир.
Ольгу зі струсом мозку та численними порізами українські військові терміново доставили до Курахівської лікарні, в якій жінка провела три дні. Коли її вивозили до лікарні, будинок охопив вогонь.
– Пожежа була настільки сильною, що все майно перетворилося на попіл… Всі наші документи та родинні альбоми були знищені полум’ям, – розповідає Володимир.
Після лікування і відновлення деяких документів подружжя вирішило боротися за новий дім. Ольга згадує, що хтось зі знайомих порадив їм подати заявку на отримання компенсації через «Дію», хоча ніхто з них не очікував значної допомоги.
– Збирати та подавати документи нам допомагала фахівчиня Великоновосілківської адміністрації Світлана Гноєва, консультувала з усіх питань, і ми їй за це дуже вдячні. Документи відправляли електронною поштою. Ми думали, що дадуть 100-200 тисяч гривень, як отримували деякі наші односельці. Коли ж отримали у «Дії» сертифікат на понад 4 мільйони гривень, були просто вражені, – розповідає пані Ольга.
Жінка зазначає, що шукати новий будинок було складно, адже не всі продавці готові працювати за житловим сертифікатом – більшість хотіли отримати оплату готівкою. Проте їм пощастило знайти дім у селі Пристроми на Київщині, який відповідав усім вимогам. Оформлення тривало кілька місяців через складнощі з документами, але з ними допоміг упоратися нотаріус. До нового дому подружжя заїхали у лютому 2024-го.
Новий будинок на Київщині Володимир та Ольга лагідно називають «чужбинушкою», адже думками постійно вдома, на Донеччині.
– Мріємо повернутися, відвідати рідні місця та побачити рідні обличчя, – зізнаються вони.
Подружжя Філахтових має кілька важливих порад для тих, хто опинився у схожій ситуації.
– Перше, що можу порадити – негайно звертайтеся до місцевих адміністрацій. Щойно дім постраждав – фіксуйте руйнування з комісією, адже без цього документу довести знищення майна буде важко. Друге – документи завжди мають бути під рукою. Ми втратили всі документи через пожежу. Якщо є можливість, зберігайте важливі папери в безпечному місці, а дублікати у хмарних сервісах. Третє – не відкладайте евакуацію. Якщо стає небезпечно – не чекайте. Забирайте родину та вирушайте в безпечне місце, – підсумовує Володимир.
СКОРИСТАЛИСЯ ПРОГРАМОЮ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ: ІСТОРІЯ РОДИНИ З ГОРЛІВКИ
Анна (ім’я змінене на прохання героїні) та її родина евакуювалися з Горлівки ще 2014 року. З того часу вони були вимушені жити в орендованих квартирах, іноді в жахливих умовах. І лише у 2023-му змогли скористатися державною програмою компенсації за втрачене житло для ВПО, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
– Ми звичайна родина, яка обмежувала себе в чомусь, власною копіткою працею збирала копійку до копійки, аби придбати житло у Горлівці. Мама купила свою квартиру ще за радянських часів, а я встигла це зробити до 2014 року. 27 липня 2014 року я востаннє бачила свій рідний дім. Ми виїжджали поспіхом. Брали лише найнеобхідніше – документи, одяг, дитячі речі. Пам’ятаю, як плакав наш син, бо не міг зрозуміти, чому ми залишаємо улюблені іграшки та друзів, – пригадує Анна.
Сім’я опинилася на заході України та тимчасово оселилася в Тернополі. Потім жили у Маріуполі, Краматорську, Рівному…
У 2018 році почала діяти державна програма за постановою Кабінету Міністрів №280, яка передбачає компенсацію за пошкоджене або втрачене житло для переселенців-учасників бойових дій, які служили в АТО/ООС. Ця програма підходила родині, адже чоловік Анни та її вітчим на той час вже були військовослужбовцями, й зараз, у 2024 році, продовжують боронити Україну.
– Так як програма поширюється тільки на переселенців, які брали участь у бойових діях, необхідно було подати пакет документів, що підтверджують право на компенсацію. Основними умовами програми були статус ВПО, посвідчення УБД та участь в АТО/ООС, – каже Анна.
З 2018 року документи Анни та її матері були в черзі на отримання компенсації. Вже ні на що не сподівалися, жили разом в одній орендованій квартирі в Рівному. У Анни з чоловіком Віктором вже й народилася донечка Стефанія, аж поки 2023 року держава виділила фінансування на програму.
Через дев’ять років після втрати дому через російську окупацію героїня та її батьки отримали по 1 мільйону 860 тисяч гривень на родину. Ці кошти були перераховані на спеціальні банківські рахунки, з яких їх можна було використати виключно на придбання житла.
– Це був окремий квест, – сміється Анна. – Не кожен продавець погоджується на гривневі розрахунки, адже курс долара в нас дуже нестабільний. Ми довго шукали квартиру, яка б відповідала умовам програми: не менше 30 м² на одну людину, але оцінювальна вартість квартири не повинна перевищувати суми, що надійшла на рахунок. Додатково всі наші документи перевірялися нотаріусом та управлінням соцзахисту.
Нарешті Анні вдалося придбати трикімнатну квартиру площею 70 м² у Рівному. Продавець погодився на всі умови програми, що значно спростило процес.
– Коли ми вперше зайшли у нову квартиру, син сказав: «Мамо, це наш справжній дім». Ці слова я запам’ятаю назавжди.
ШЛЯХ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ЖИТЛА МЕШКАНКИ ПОКРОВСЬКА
Станом на зараз понад половина житлового фонду Покровської громади пошкоджена або зруйнована, а інфраструктура постраждала більш ніж на 80%. У вересні 2024 року одна з ракетних атак пошкодила квартиру Оксани Романій, редакторки телекомпанії «Орбіта».
Оксана називає свою однокімнатну квартиру у мікрорайоні Лазурний, яку їй подарували батьки ще до 2013 року, «фортецею». Ремонт там жінка робила власноруч, тому кожен куточок сповнений спогадів.
– У перші місяці повномасштабної війни ми з сином евакуювалися з Покровська до Шептицького Львівської області. Спочатку мешкали в садочку, а потім орендували квартиру. Невизначеність, тривожність, прокидання серед ночі – це було складно. 2023 року ми вирішили повернутися додому, проте російські обстріли змусили в серпні 2024-го знову евакуюватися на Львівщину.
Коли у вересні російські ракети вдарили по інфраструктурних об’єктах поблизу, будинок Оксани постраждав від вибухової хвилі: повилітали вікна й двері, меблі в приміщенні були пошкоджені. На щастя, стіни залишилися цілими.
– Сестра надіслала фото, і я побачила, як уламок пройшов через вікно біля комп’ютерного столу мого сина. Якби ми залишилися, це могло б закінчитися трагедією, – розповідає Оксана.
Вона одразу подала заяву на компенсацію через застосунок «Дія». Процес не був легким, адже її житло не було внесене до реєстру майнових прав. Для цього їй довелося шукати нотаріуса та подавати відповідні документи.
– Через тиждень усі дані були внесені до реєстру, і я повторно подала заявку на компенсацію. Комісія з Покровська зателефонувала, уточнила деталі, оцінила збитки, і вже через місяць я отримала кошти – майже 106 тисяч гривень, які було нараховано на картку єВідновлення.
Жінка зазначає, що отримані кошти потрібно використати впродовж року, але є обмеження – їх можна витратити лише у магазинах-партнерах програми єВідновлення або на оплату послуг підрядників. Через небезпеку Оксана не може повернутися до Покровська, тому хвилюється, що гроші можуть «згоріти».
Проте операторка команди підтримки «Дія – державні послуги онлайн» відповіла в офіційному Telegram-каналі, що якщо упродовж року кошти не будуть витрачені, то заявку на єВідновлення можна буде подати повторно, коли комісія скасує попередню заяву.
– Я вірю, що повернуся додому, зроблю ремонт і знову буду жити у своїй квартирі. Але найголовніше зараз – це мир, заради якого ми всі боремося, – підсумовує пані Оксана.
